Новини

Прозорість, підзвітність та публічність: п’ять ЧаПів від посадовців волинських громад

Пт, 24.01.20

Волинь – одна із лідерів децентралізації серед інших областей України. Так, в цілому створено 1029 об’єднаних територіальних громад. 54 з них розташовані на території Волині. Це дозволило області посісти шосте місце  серед інших регіонів за кількістю створених ОТГ.

Чи означає це, що волиняни одні з перших відчують якісні зміни від децентралізації? Однозначної відповіді на це питання немає. Адже результати залежать не стільки від кількості громад, а більшою мірою від ефективної роботи місцевих посадовців. Останнє тісно пов’язане як з їх внутрішньою мотивацією до реальних змін, так і з належним рівнем їх фахової обізнаності.

З метою вдосконалення знань посадових та виборчих осіб місцевих рад волинських ОТГ, протягом першої половини січня у Ківерцівській, Шацькій, Люблинецькій, Зарічанській, Голобській, Литовезькій, Смідинській, Смолигівській громадах відбулися навчальні заходи «Запровадження механізмів прозорості, підзвітності та публічності під час формування і реалізації місцевої політики».

«Приємно, що незважаючи на новорічно-різдвяний період заходи відвідало чимало учасників. Ще більше тішить те, що вони активно задавали питання та дискутували», - зазначає тренер, консультант з питань децентралізації та локальної демократії  Михайло Шелеп.

Експерт додає, що хоча цікавили учасників тренінгів різні теми, все ж можна визначити 5 ЧаПів (частих питань), що лунали практично в кожній з відвіданих громад. А саме:

Чим відрізняється прозорість та відкритість? В чому вони проявляються? «Якщо коротко, то прозорість це діяльність органу влади з висвітлення своєї діяльності та результатів роботи, а відкритість – це процес залучення громадян до вироблення політик. До прикладу, оприлюднення результатів сесії на сайті ради – це елемент прозорості, а організація громадських слухань чи запровадження громадського бюджету  – це елементи відкритості», - зазначає Шелеп.

Що таке місцева ініціатива? «Чимало присутніх спершу вважали, що це або якісь ідеї для органу влади, або конкурс ініціатив на реалізацію яких, влада дає кошти. Насправді ж це один з інструментів безпосередньої демократії, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Його суть в тому, що члени громади мають право подати на розгляд місцевої ради проект рішення, який обов’язково має бути розглянутий під час сесії», - відповідає експерт.

Чим відрізняються громадські обговорення та громадські слухання? «Обговорення – це вивчення суспільної думки, але немає ніяких гарантій, що влада врахує ці результати. Натомість, громадські слухання, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - це форма безпосередньої демократії за якої громада має право заслуховувати посадових та виборних осіб з приводу важливих тем та подій, а їх пропозиції підлягають обов’язковому розгляду владою», - зазначає Михайло Шелеп.

Які форми подачі запитів на публічну інформацію? «Чимала частина учасників тренінгів дивувалася, що запити можна подавати як усно, так і по телефону. Чомусь, вважалося, що запити обов’язково мають оформлятися письмово. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію подається фізичною, юридичною особою, об’єднаннями громадян в усній або письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом або телефоном», - відповідає експерт.

Чи можна надавати у відповідь на запит копії договорів-підряду з юридичними особами–надавачами послуг чи виконавцями робіт для громади? «Так, адже вся інформація про розпорядження публічними коштами є апріорі публічною. Тому, вона повинна надаватися у відповіді на запит», - зазначає Шелеп.

Довідково:

Тренінги відбулися в рамках проекту «Участь в дії: практики взаємодії влади та громади», що реалізується громадською організацією «Розвиток Волині» у партнерстві з Волинським Інститутом Права та фінансувалися в рамках Фонду підзвітності Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Новини

Розвиток освіти у волинських громадах: «що посієш, те й пожнеш»
Чт, 01.04.21
Розвиток освіти у волинських громадах: «що посієш, те й пожнеш»

Триває розробка Плану розвитку освіти Павлівської і Торчинської громад

Громадські організації Волині розповіли про досягнення карантинного 2020-го
Сб, 27.03.21
Громадські організації Волині розповіли про досягнення карантинного 2020-го

Відбулося публічне звітування громадського сектору Волині

Звіт Волинського Інституту Права за 2020-ий рік
Ср, 10.03.21
Звіт Волинського Інституту Права за 2020-ий рік

ВІП підготував публічний звіт про свою роботу у 2020-му році.

Поінформований – значить дієвий або як активні ковельчани вчилися впливати на рішення місцевої влади
Вт, 02.03.21
Поінформований – значить дієвий або як активні ковельчани вчилися впливати на рішення місцевої влади

У Ковелі відбувся тренінг «Взаємодія влади та громади: використання інструментів локальної демократії»

Активним волинянами розповіли про те, як впливати на вирішення проблем громади без депутатського значка
Нд, 21.02.21
Активним волинянами розповіли про те, як впливати на вирішення проблем громади без депутатського значка

У Нововолинську та Ківерцях відбулися тренінги «Взаємодія влади та громади: використання інструментів локальної демократії».

У Павлівській і Торчинській громадах використовують новітні підходи для розвитку освіти
Вт, 16.02.21
У Павлівській і Торчинській громадах використовують новітні підходи для розвитку освіти

На Волині реалізовується проєкт «Діалог, як інструмент порозуміння та ухвалення рішень у громаді»

В Голобській громаді обговорили, як покращити екологічну ситуацію
Пн, 01.02.21
В Голобській громаді обговорили, як покращити екологічну ситуацію

В Голобах триває робота над змінами до головного планового документу громади.

Топ 5 ініціатив Волинського Інституту Права у 2020-му
Пн, 25.01.21
Топ 5 ініціатив Волинського Інституту Права у 2020-му

2020-ий завершився. А це значить, що потрібно згадати нашу добру традицію та підсумувати 5 найважливіших ініціатив Волинського Інституту Права у минулому році.