Новини
У Нововолинську місцеві жителі та переселенці об’єдналися заради спільної мети
Пт, 10.06.22На кухні кафе «Куба» кипить робота. А ще шкварчить, нарізається, чиститься, ліпиться… Все це для того, щоб нагодувати військових територіальної оборони та переселенців.
Керує усіма процесами тут місцева жителька та власниця закладу Наталія Матвіюк. Водночас, як сама вона каже, нічого не могла зробити без її надійної команди. Олександр, Артем, Олексій, Олеся, Марина – всі вони виїхали з рідних домівок до Нововолинська через війну.
«Якось прийшла до мене подруга і розповіла, що приїхала до нашого міста сім’я – голі та босі. Ні каструлі, ні матраців, ні продуктів… Ми їм, звісно, допомогли. Згодом вони запитали чи потрібна допомога. Звісно треба, бо ж хто від помочі відмовляється!», – розповідає Наталія.
Хлопці додають, що приїхали з Києва до Нововолинська ще в перші дні повномасштабної війни. Вирішили приєднатися до цієї справи не тільки, щоб допомогти пані Наталі.
«Зараз такий час, що не можна просто в дома сидіти. Кожен має допомагати чим може. Якщо просто байдуже спостерігати, то діла не буде», – каже Олександр.
Чіткого розподілу функцій тут не має. Кожен робить все, що потрібно: прибирають, носять продукти, готують, миють посуд. Роботи багато, бо кожного дня тут годують чимало людей.
«Прийшла до нас нещодавно сім’я переселенців. Кажуть, що грошей лишилося у них дуже мало і запитали, чи можемо їх погодувати. То як ми можемо відмовити? А в цілому ми за день годуємо десь 170 людей. Більша частина – це територіальна оборона, а інші – вимушено переселені українці, що живуть в одному з місцевих прихистків. Продуктами переважно забезпечує військкомат. Якщо просимо, то допомагає міська влада», – зазначає пані Матвіюк.
Вона додає, що готувати будуть, поки є потреба і можливості. Адже в цей непростий час треба об’єднуватися і примножувати перемогу кожен як може.
Публікація написана Волинським Інститутом Права в межах проєкту «Шелтер» за підтримки Фонду Східна Європа.