News

У Торчинській громаді прийняли Програму розвитку молодіжної політики

Fri, 05.05.23

В грудні минулого року в Торчинській громаді розпочався проєкт «Хочеш бути почутим - дій». Затіяли його активісти із локальної громадської організації МолоДіжка. Кінцева мета - створити та затвердити на владному рівні Програму розвитку молодіжної політики в громаді.

«Ідея створення такої Програми в нас назріла в силу того, як розвивалася молодіжна політика в громаді. Вже було створено молодіжну раду, громадську організацію «МолоДіжка», але ми розуміли, що до повноти картини нам необхідно прийняти Програму розвитку молоді», – розповідає керівниця ГО «МолоДіжка» Юлія Шклярук. За її словами, такий документ допоможе сформувати фінансову подушку на молодіжні проєкти і постійно мати під рукою ресурси на організацію заходів та втілення ідей. 

 

 

Тож, за підтримки Волинського Інституту Права команда взялася до роботи. Почали із опитування. Щоб з'ясувати важливі напрямки, які потрібно врахувати в Програмі та причини низької активності молоді в громадському житті та молодіжному русі було досліджено думку майже 80-ти респондентів. 

З такими напрацюваннями представники «МолоДіжки» пішли до голови громади. 

 

 

«Першим завданням для нас було донести до місцевої влади необхідність впровадження цієї програми. Ми вважаємо, що молодь у нашій громаді робить досить багато і може ще більше, але ми хотіли показати, що якби ми не старалися, нам все одно потрібна підтримка влади», – пригадує громадська активістка. 

Під час зустрічі з головою Торчинської громади було сформовано склад робочої групи з представників влади, молоді, осіб з числа ВПО, депутатів і громадських активістів.

Далі було багато навчання, обмін досвідом і робота, дуже багато роботи. 

 

 

«Завдяки Волинському Інституту Права ми залучили експерта, який допомагав у створенні стратегії та комунікації з владою. Також було два тренінги та поїздка в Луцьк, де ми познайомилися з роботою Департаменту молоді та спорту  Луцької міської ради у напрямі розвитку молодіжної політики», – каже Юлія Шклярук.

В рамках проєкту також було проведено два навчальних тренінги: голова Волинської обласної молодіжної ради Дем'ян Петрик навчав інструментів у взаємодії з владою, а експерт з фандрейзингу та розвитку НГО Руслан Краплич допоміг розібратися в питаннях проєктного менеджменту. 

 

 

Ці події допомогли активізувати молодь не лише із Торчина, зауважує керівниця «МолоДіжки»: «В процесі втілення нашого проєкту нам вдалося долучити людей з сусідніх старостинських округів. Це не може не радувати, бо у нас проблемне сполучення і це завжди було перешкодою. А тут вони змогли дізнатися, які є інструменти, щоб достукатися до влади та як писати проєкти».

А от одним із найскладніших етапів, за словами Юлії, була робота з депутатами: «Із стратегією ми пройшли три комісії. Формат роботи з депутатами був такий, що ми говорили, як ми це бачимо, а обранці розпитували чому тут так, а там так. Найскладніше було не в плані домовляння, а в плані письмового оформлення. Вдячні гуманітарному відділу, який нам у цьому допомагав».

В результаті місяців наполегливої роботи активістам таки вдалося: у п'ятницю, 5 травня, Торчинська селищна рада одноголосно підтримала напрацьований документ і тепер у громади є своя молодіжна політика.

 

 

Усе це стало можливим завдяки конкурсу малих адвокаційних грантів, який реалізується в рамках проєкту «Підтримка діяльності громадського сектору Волині у період нових викликів та потреб», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

News

Tue, 19.09.23
Стійкість в новій громаді. У Луцьку за допомогою навчання допомагають інтеграції ВПО

Громадська організація «ІПІД» втілює проєкт із емоційної стійкості для ВПО та постійних жителів Луцької громади. Замість того, щоб проводити мільйон-п'ятсот заходів, команда вирішила зосередитися на активних представниках і вчити їх.

Thu, 14.09.23
У двох громадах Волині досліджують проблеми соціальної адаптації ВПО

У Нововолинській та Горохівській громадах допомагають інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО). В рамках проєкту «Запровадження системних практик соціальної взаємодії на рівні локальних громад Волині» провели соціологічне дослідження, яке має допомогти в пошуку нових форм залучення переселенців у процеси напрацювання та реалізації місцевих політик.

Tue, 12.09.23
Потреби та інтереси, або як управляти конфліктами

У Луцьку громадські активісти вчилися працювати з конфліктами. В межах дводенного навчання «Діалог як спосіб пошуку спільних рішень», учасниці та учасники здобували навички налагодження діалогу та уникнення конфліктів.

Fri, 08.09.23
Як у волинських громадах вимірюють рівень взаємодії влади та громадськості

У десяти громадах Волині соціологи вимірювали рівень співпраці влади із активними жителями. В рамках дослідження впродовж п’яти днів провели 20 фокус-груп. Для того, щоб відповіді були максимально відвертими, представників влади опитували окремо від активістів. Опрацьовані результати ляжуть в основу звіту, де фахівчині проєкту не лише опишуть поточний стан речей, “підсвітять” сильні та слабкі сторони взаємодії, а й нададуть фахові рекомендації для покращення ситуації.

Wed, 30.08.23
Завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» 10 громад Волині «прокачають» свою демократію

Волинський Інститут Права за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» ініціював на Волині запуск проєкту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині»

Mon, 21.08.23
Як хліб об’єднує жителів Голобської громади

У Голобах, завдяки конкурсу малих ґрантів за підтримки Київського Діалогу, створили соціальну пекарню

Mon, 14.08.23
Щоб допомогти іншим, спершу подбай про себе: У Луцьку активістів вчили боротися з емоційним вигоранням

Зустріч із психоемоційної підтримки для представників інститутів громадянського суспільства Волині в рамках проєкту Київський Діалог: Створення в українських регіонах соціального капіталу для громадських ініціатив, орієнтованих на реформи

Sun, 30.07.23
Що таке «гендерна оптика» і навіщо вона потрібна тим, хто займається проєктним менеджментом

Волинські активістки та активісти вчилися планувати свої проєкти з урахуванням гендерного підходу. Допомагала їм в цьому докторка політичних наук Оксана Ярош