News
Інтеграція українців в нові громади
Fri, 12.05.23Нічого про нас без нас. Це гасло було слоганом демократичного устрою в Запорізькій Січі. Козаки його запозичили в польської шляхти, що мала неймовірний вплив у Речі Посполитій, яка хоч і була монархією, але королю доводилося рахуватися з думкою сейму. Цей фундаментальний принцип нині все частіше звучить в українському публічному просторі.
Справа в тому, що для задоволення чиїхось потреб необхідно їх не лише знайти, а й розуміти. Часто буває коли ми впевнені, що знаємо, як краще для когось і можемо самі допомогти. Однак, як кажуть, благими намірами вимощена дорога до пекла. Можна «вбити» багато сил та ресурсів, а на виході усе це не стане помічним.
Чотири складові пошуку рішення
Втілення будь-якої ідеї (вирішення проблеми), повинно базуватися на аналізі за участі представників цільової групи. У цьому переконана Олена Матвійчук, фасилітаторка зустрічі «Соціальна інтеграція та адаптація внутрішньо переміщених осіб в громадах: що можемо робити разом?».
Для цього вона пропонує використовувати так званий підхід «чотирьох П»: «Це проєктний підхід, який базується на чотирьох пунктах: проблема, потреба, продукт, план».
«Проблема, — пояснює експертка, — це завжди щось негативне, чого не вистачає — фактично це така скарга, на що нарікають люди (погані дороги, проблема з освітленням тощо). Проблема стосується цільової аудиторії. Нею можемо бути й ми самі, але якщо вона стосуватиметься виключно нас, то швидше за все, вона не матиме якогось ефекту на громаду. Тому, коли ми кажемо про проблему, то потрібно її ще звірити з цільовою аудиторією, тобто, тими людьми, яким це так само болить».
А цільова аудиторія безпосередньо пов'язана з другою «П» — потребою.
«Цю другу «П» потрібно спочатку дослідити, бо в нашої цільової аудиторії є ряд своїх потреб, розуміння яких веде до третьої «П» — Продукту», — розповідає Олена Матвійчук.
Продукт в даному випадку — це рішення. Рішення, яке в короткостроковій перспективі, тут і зараз, має розв'язати проблему (те, що зараз болить), а в довгостроковій перспективі задовольнить потребу.
«От наприклад, якщо ми говоримо про сміття на вулиці чи в парку, то його тут і зараз має не стати, а в майбутньому воно не повинно з'являтися. Тобто, плануючи, ми повинні розуміти, що також має бути задоволена якась потреба людей. Наше рішення повинно бути не просто — провести толоку, а має змінити щось на системному рівні, щоб більше там не смітили (встановити додаткові смітники, тощо)», — підсумовує фасилітаторка.
Розуміючи потреби ЦА можна давати різні варіанти продукту/рішення. Визначивши та зрозумівши всі чотири «П» можна планувати справді ефективні заходи.
Бути ВПО чи стати новим мешканцем громади?
За міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців в Україні нині сягає семи мільйонів людей. Ця цифра постійно змінюється. Однак, українські експерти визнають, що після початку великої війни ми зіштовхнулися з тим, що облікувати точну кількість ВПО практично неможливо. Багато хто просто не реєструється, бо впевнений, що це все ненадовго і вже невдовзі зможе повернутися назад.
З іншого боку і самі громади, які приймають переміщених осіб, часто-густо не вбачають у них своїх майбутніх членів і не розглядають їх як ресурс для розвитку цих громад. Тож питання інтеграції вони вважають не на часі й залишають його поза своєю увагою.
Ця проблема існує не перший рік, адже внутрішні переселенці з’явилися не вчора і навіть не минулого року. Ще в 2014-му мільйонам українців довелося покинути власні домівки, але за цих 9 років на державному рівні не було напрацьовано алгоритму дій ані для органів влади, ані для приймаючих громад, який би сприяв інтеграції.
Тож, на думку Олени Матвійчук, не останню роль в напрацюванні таких механізмів повинен відігравати громадський сектор. Однак, до процесу мають бути залучені всі сторони.
«Державні програми розробляються для того, щоб задати певні стандарти та, щоб з держбюджету були закладені кошти. Але кожна область і громада має свою унікальність і на це важливо звертати увагу», — зауважує експертка.
Окрім того, вона наголошує, що працюючи за цим напрямком варто пам'ятати, що інтеграційні заходи — це не про те, що ми робимо щось для нових мешканців (ВПО), а це означає, що ми робимо щось спільно для усіх. Має бути вклад, як місцевих мешканців, громади так і вклад нових мешканців.
«Саме такі формати можуть, як на мене, спрацювати найкраще, бо вони будуть відповідати і запитам мешканців, і при цьому не виокремлюватимуть ВПО як іншу категорію людей, адже згідно із дослідженнями, саме такий поділ призводить до наростаючої агресії», — пояснює спікерка.
Гуртом і механізми інтеграції легше розробляти
Матеріал підготовлений в рамках проєкту «Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах», який реалізується Київським Діалогом за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
News
У Турійську та Камені-Каширському відбулися діалогові зустрічі
Представники влади, активні жителі та молодь вчилися спільно вирішувати проблеми у громаді. А ще – багато говорили про владно-громадську співпрацю та те, як її можна покращити.
Як бути актуальними і йти в ногу з часом? Ми поговорили про це з п'ятьма керівниками громадських організацій Волині і Рівненщини
П'ятеро наших грантерів поміркували над тим, яким чином громадські організації повинні шукати актуальні теми для роботи, як співпрацювати з владою навіть попри її недовіру та які теми для проєктів станом на 2024 рік є найбільш важливими та актуальними.
Зберегти Україну і зберегти демократію. Про що говорили на форумі «Дії творять зміни»
Волинський Інститут Права організував міжрегіональний форум «Дії творять зміни» у Луцьку. Понад сто учасників, серед яких представники громадського сектору, влади та донорських структур говорили про роль інститутів громадянського суспільства у розвитку та відбудові України.
«Молодь відчула, що потрібна своїй громаді». Наші грантери проадвокували створення молодіжних рад у двох громадах
У рамках проєкту наші грантери, ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив», працювали над налагодженням продуктивної співпраці між владою та молоддю Цуманської та Шпанівської громад.
Проєкт «Жінки лідерки». Як на Волині працюють над активним залученням жінок до творення змін у громадах
Наші грантери, ГО «Молодіжний простір “Тандем”», проводили навчання та тренінги для жінок-лідерок у чотирьох громадах Волині. За підсумками цих тренінгів були створені Координаційні ради з гендерних питань.
Змінити суспільство через соціальні ініціативи. Як у Нововолинську розвивають соцпідприємництво
Наші грантери, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя», проадвокували прийняття оновленої Програму підтримки бізнесу, яка повинна стати опорою у розбудові соцпідприємництва в Нововолинській громаді.
Рівні права для жінок та чоловіків. Як у Здолбунові працюють над темою гендерної рівності
Завдяки адвокаційному гранту ГО «Жінки в громаді» провела ряд заходів у Здолбунівській громаді на тему гендерної рівності, а також проадвокатувала створення Координаційної ради з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
«Відчувати, що ти не один». Як у Торчинській громаді підтримують військовослужбовців та їхні родини
Завдяки ефективній адвокаційній кампанії, проведеній ГО «Чарівне янголятко», у громаді організували низку заходів для родин військовослужбовців, а також ініціювали прийняття програми підтримки військових та їхніх родин на 2025 та 2026 роки.