Новини

Інтеграція українців в нові громади

Пт, 12.05.23

Нічого про нас без нас. Це гасло було слоганом демократичного устрою в Запорізькій Січі. Козаки його запозичили в польської шляхти, що мала неймовірний вплив у Речі Посполитій, яка хоч і була монархією, але королю доводилося рахуватися з думкою сейму. Цей фундаментальний принцип нині все частіше звучить в українському публічному просторі. 

Справа в тому, що для задоволення чиїхось потреб необхідно їх не лише знайти, а й розуміти. Часто буває коли ми впевнені, що знаємо, як краще для когось і можемо самі допомогти. Однак, як кажуть, благими намірами вимощена дорога до пекла. Можна «вбити» багато сил та ресурсів, а на виході усе це не стане помічним.

 

Чотири складові пошуку рішення

Втілення будь-якої ідеї (вирішення проблеми), повинно базуватися на аналізі за участі представників цільової групи. У цьому переконана Олена Матвійчук, фасилітаторка зустрічі «Соціальна інтеграція та адаптація внутрішньо переміщених осіб в громадах: що можемо робити разом?». 

Для цього вона пропонує використовувати так званий підхід «чотирьох П»: «Це проєктний підхід, який базується на чотирьох пунктах: проблема, потреба, продукт, план». 

 

 

«Проблема, — пояснює експертка, — це завжди щось негативне, чого  не вистачає — фактично це така скарга, на що нарікають люди (погані дороги, проблема з освітленням тощо). Проблема стосується цільової аудиторії. Нею можемо бути й ми самі, але якщо вона стосуватиметься виключно нас, то швидше за все, вона не матиме якогось ефекту на громаду. Тому, коли ми кажемо про проблему, то потрібно її ще звірити з цільовою аудиторією, тобто, тими людьми, яким це так само болить».

А цільова аудиторія безпосередньо пов'язана з другою «П» — потребою.

«Цю другу «П» потрібно спочатку дослідити, бо в нашої цільової аудиторії є ряд своїх потреб, розуміння яких веде до третьої «П» — Продукту», — розповідає Олена Матвійчук.

Продукт в даному випадку — це рішення. Рішення, яке в короткостроковій перспективі, тут і зараз, має розв'язати проблему (те, що зараз болить), а в довгостроковій перспективі задовольнить потребу. 

«От наприклад, якщо ми говоримо про сміття на вулиці чи в парку, то його тут і зараз має не стати, а в майбутньому воно не повинно з'являтися. Тобто, плануючи, ми повинні розуміти, що також має бути задоволена якась потреба людей. Наше рішення повинно бути не просто — провести толоку, а має змінити щось на системному рівні, щоб більше там не смітили (встановити додаткові смітники, тощо)», — підсумовує фасилітаторка.

Розуміючи потреби ЦА можна давати різні варіанти продукту/рішення. Визначивши та зрозумівши всі чотири «П» можна планувати справді ефективні заходи. 

 

Бути ВПО чи стати новим мешканцем громади?

За міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців в Україні нині сягає семи мільйонів людей. Ця цифра постійно змінюється. Однак, українські експерти визнають, що після початку великої війни ми зіштовхнулися з тим, що облікувати точну кількість ВПО практично неможливо. Багато хто просто не реєструється, бо впевнений, що це все ненадовго і вже невдовзі зможе повернутися назад.

З іншого боку і самі громади, які приймають переміщених осіб, часто-густо не вбачають у них своїх майбутніх членів і не розглядають їх як ресурс для розвитку цих громад. Тож питання інтеграції вони вважають не на часі й залишають його поза своєю увагою.

Ця проблема існує не перший рік, адже внутрішні переселенці з’явилися не вчора і навіть не минулого року. Ще в 2014-му мільйонам українців довелося покинути власні домівки, але за цих 9 років на державному рівні не було напрацьовано алгоритму дій ані для органів влади, ані для приймаючих громад, який би сприяв інтеграції. 

 

 

Тож, на думку Олени Матвійчук, не останню роль в напрацюванні таких механізмів повинен відігравати громадський сектор. Однак, до процесу мають бути залучені всі сторони.

«Державні програми розробляються для того, щоб задати певні стандарти та, щоб з держбюджету були закладені кошти. Але кожна область і громада має свою унікальність і на це важливо звертати увагу», — зауважує експертка.

Окрім того, вона наголошує, що працюючи за цим напрямком варто пам'ятати, що інтеграційні заходи — це не про те, що ми робимо щось для нових мешканців (ВПО), а це означає, що ми робимо щось спільно для усіх. Має бути вклад, як місцевих мешканців, громади так і вклад нових мешканців. 

«Саме такі формати можуть, як на мене, спрацювати найкраще, бо  вони будуть відповідати і запитам мешканців, і при цьому не виокремлюватимуть ВПО як іншу категорію людей, адже згідно із дослідженнями, саме такий поділ призводить до наростаючої агресії», — пояснює спікерка.

 

 

Гуртом і механізми інтеграції легше розробляти

Громадський сектор Волині активно працює над створенням і впровадженням інтеграційних механізмів. До прикладу Волинський Інститут Права на початку травня зібрав активних внутрішньо переміщених осіб, громадських активістів і представників місцевих рад на нетворкінгову зустріч. Впродовж двох днів усі разом, під керівництвом експертки з організаційного розвитку, конфліктології та розвитку спільнот Олени Матвійчук, вони напрацьовували заходи для соціальної адаптації й інтеграції нових мешканців волинських громад. Як результат, було розроблено багато ідей, які вже взяли на озброєння учасники заходу.

 

Матеріал підготовлений в рамках проєкту «Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах», який реалізується Київським Діалогом за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Новини

Як досягти успіху в адвокаційних кампаніях: ділимося досвідом наших минулорічних грантерів
Чт, 06.06.24
Як досягти успіху в адвокаційних кампаніях: ділимося досвідом наших минулорічних грантерів

Минулорічні грантери Волинського Інституту Права розповіли про нюанси ведення адвокаційних кампаній та дали поради тим організаціям, які планують займатись адвокацією.

«Громада на слуху» у Рожищі: проєкт для налагодження довіри між владою і громадою
Пт, 24.05.24
«Громада на слуху» у Рожищі: проєкт для налагодження довіри між владою і громадою

Мешканці мають змогу поставити питання щодо стану справ у Рожищенській громаді, а представники влади готують відповіді у відеоформаті.

Простір для діалогу між владою і громадою: як працює центр громадських консультацій у Локачах
Ср, 22.05.24
Простір для діалогу між владою і громадою: як працює центр громадських консультацій у Локачах

У центрі жителям громади допомагають у питаннях цифрової освіти, проводять зустрічі з представниками влади, різноманітні тренінги.

У Любешові влада та місцеві жителі провели спільні аудити безпеки та благоустрою
Пн, 20.05.24
У Любешові влада та місцеві жителі провели спільні аудити безпеки та благоустрою

Проєкт допомагає не лише вирішити інфраструктурні проблеми селища, а й налагодити діалог між владою та громадськістю.

У Вишнівській та Зимнівській громадах впроваджують шкільний бюджет
Пн, 20.05.24
У Вишнівській та Зимнівській громадах впроваджують шкільний бюджет

Школярі пишуть проєкти, дізнаються про основи проєктного менеджменту та змінюють простори навколо себе.

Як працюють на Волині громадські організації, створені переселенцями
Пн, 29.04.24
Як працюють на Волині громадські організації, створені переселенцями

Розповідаємо, як на Волині працюють громадські організації, створені ВПО, перед якими труднощами постають та зібрали поради від експертів, як варто розвивати свою громадську організацію.

Яких інтеграційних заходів потребують ВПО на третьому році війни
Пт, 19.04.24
Яких інтеграційних заходів потребують ВПО на третьому році війни

Волинський Інститут Права поспілкувався із ВПО, які мешкають у різних регіонах Волині, представниками громадських організацій та влади, аби з’ясувати відповідь на питання: яких інтеграційних заходів потребують внутрішньо переміщені особи.

У Горохові відбулися інтеграційні заходи для ВПО та місцевих жителів
Вт, 09.04.24
У Горохові відбулися інтеграційні заходи для ВПО та місцевих жителів

Протягом двох днів, 4 і 5 квітня, учасники активно проводили дозвілля та спілкувались на важливі соціальні теми, зокрема, інтеграцію ВПО у активне життя громади.