News

З початку повномасштабного вторгнення на Волинь приїхало чимало внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Станом на першу половину 2024 року область прийняла понад 80 тисяч мешканців інших областей. Для того, аби інтегрувати їх, громади надавали тимчасове житло, пропонували консультації з різних питань та проводили інтеграційні заходи – ті, які допомагали познайомити ВПО із новим для них регіоном, розповісти про можливості та максимально залучити до процесів прийняття рішень.

Які інтеграційні заходи на третій рік великої війни найбільш цікаві для переселенців? Волинський Інститут Права поспілкувався із ВПО, які мешкають у різних регіонах Волині, представниками громадських організацій та влади, аби з’ясувати відповіді на це питання.

Відсутність житла, роботи, труднощі з фінансами, відірваність від звичного середовища. Це – перелік головних проблем, з якими стикаються переселенці. Також до нього варто додати й часто непросту асиміляцію у регіонах. 

Саме для того, аби подолати бар’єр між постійними та новими жителями громади, і організовують інтеграційні заходи. Вони можуть мати різне спрямування: це як обговорення, дискусії та звичайні розмови у невеликому колі, так і екскурсії, спортивні активності чи творче проведення дозвілля – наприклад, майстер-класи. 

Одразу після початку повномасштабного вторгнення великий запит був на обговорення, на яких люди могли розповісти про свій досвід та виговоритися. Це давало психологічне полегшення, розповідає заступниця голобського селищного голови Наталія Борисюк. 

«У них був шок, їм треба було виговоритися. Вони приїхали, тут життя триває, а їм довелося таке пережити. На мою думку, на початку їм треба було просто виговорити вголос свої емоції, – розповідає посадовиця. –  Потім були заходи на об’єднання, коли мешканці громади спільно з ВПО разом, наприклад, ліпили вареники. Це розваги, де стираються кордони. Були ще виїзди на озера, екскурсії, щоб ВПО розвіяли стереотипи про Волинську область».

Запит на такі розмови не знизився. Окрім того, до них варто додавати пізнавальну частину. 

«У нас в Горохові нещодавно був захід, збирали дітей окремо і дорослих окремо. Нас познайомили з історією Волинської області. Були інтерактивні ігри – ми розповідали про особливості заходу та сходу, розбирались, які у нас звичаї, які впливи сусідів. Було дуже цікаво, ми гарно провели час. Як ВПО ми дізнались про багато звичаїв краю. Я вважаю, що таких заходів має бути більше. Це дуже об’єднує ВПО з місцевими жителями», – зазначає Катерина Вишегородцева, переселенка із Запорізької області. 

З цією думкою погоджується й переселенка з Донеччини Ольга Рашевська, яка приїхала на Волинь у квітні 2022 року. Наразі жінка мешкає у Нововолинську. 

«Майстер-класи і тренінги – це те, що найбільше подобається. За працею, за втіленням якоїсь справи йде розмова. Ми пізнаємо одне одного, історію краю. Дуже сподобалось колись на майстер-класі з розпису крашанок. Також колись ліпили вареники, це теж сподобалося. Але й психологічних тренінгів мало ніколи не буде», – зазначає жінка.

Гарно зарекомендували себе проєкти, що передбачають серію заходів. Наприклад, у Голобах в рамках проєкту «Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах» організували пекарню, де ВПО разом з місцевими мешканцями спільно випікали хліб. Найголовніше те, що ідея продовжує жити й далі, відзначає Юлія Франчук, яка курувала цю ініціативу.

«Наразі пекарнею опікується одна з тепер вже наших мешканок, яка приїхала з Миколаєва з родиною. Час-від-часу вона продовжує традицію, тільки займається більше з дітьми. Буквально минулого тижня вони випікали у пекарні печиво. Це надзвичайно радує, бачити, що справа живе», – зазначає вона.

Як залучити більше ВПО до проведення інтеграційних заходів? Експерти відзначають, що треба орієнтуватись на побажання самих переселенців. Тобто, проводити опитування, цікавитись їхньою думкою. А ще – максимально запрошувати на заходи різної тематики. Треба давати їм можливість обирати, і тоді орієнтуватись на фідбек.

«Якщо брати сільські громади, то ВПО не так багато, їх всі знають. Якщо постійно їх на заходи запрошувати, то я думаю, що люди будуть приходити рано чи пізно», – зазначає голова ГО «Агенція міжнародної співпраці» Інна Войло. 

На її думку, потреба у інтеграційних заходах не те, що не зменшилась – на третій рік війни вона навіть зросла. 

«Люди залишаються жити, проблеми нікуди не діваються. Люди мають відчувати підтримку зараз, можливо, вона навіть більше потрібна, бо гуманітарної допомоги ніхто не дає, виплати припинились, проблеми з житлом не вирішуються. Люди відчувають стрес і матеріальні труднощі. Звичайно, ми не можемо вдарити чарівною паличкою і кардинально все для них змінити. Але ми як громадський сектор можемо бути елементарною рушійною силою, щоб давати їм знання, інструменти, інформацію, відчуття потрібності, можливості бути учасником заходів», – зазначає Інна Войло.

На основі розмов з ВПО та експертами ми сформулювали декілька порад, які варто взяти до уваги тим, хто організовує інтеграційні заходи або планує це робити. Радимо обов’язково запрошувати на події як ВПО, так і місцевих жителів, аби налагоджувати між ними комунікацію. Також людям дуже подобаються обговорення: їх можна поєднати з роботою у групах, аби посилити дискусію, або з практичними заняттями, наприклад, малюванням чи іншими активностями. Ще потрібно максимально поширювати анонс, бо часто люди дізнаються про цікаві події вже коли вони відбулися, а також рганізовувати заходи у зручний час для працюючих людей.

Заходи мають бути різного спрямування. Навіть звичайні обговорення дуже потрібні та мають терапевтичний ефект. І наостанок: завжди варто цікавитись фідбеком аудиторії, аби врахувати це при проведенні нових активностей.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».