News

Громадський бюджет участі – один з тих інструментів, на якому легко пояснювати, як працює локальна демократія. Процес максимально зрозумілий: місцева рада оголошує конкурс, в межах якого жителі пропонують свої проєкти. Ті ініціативи, які отримали найбільше голосів від громадськості, отримують фінансування. Таким чином, маємо владно-громадську співпрацю, прямий вплив жителів на розподіл частини бюджету, та ще й «твердий» компонент – реалізовані проєкти.

У громадах Волині бюджет участі почали активно запроваджувати з 2017 року. Мабуть, процес набирав би обертів, якби не початок повномасштабного вторгнення. У 2022-му об’єктивно було не до проєктів та покращення тилових громад, тож майже скрізь бюджет участі призупинили, а нереалізовані ініціативи відклали на невизначене «після Перемоги». 

Втім, у результаті повністю зупинити бюджет участі вирішили не всі. Адже найголовніше – запит жителів на участь у розподілі частини бюджету – нікуди не зник. Тож у деяких громадах бюджет участі таки відновили та переорієнтували під актуальні запити громадськості. Про їхній досвід читайте у матеріалі Волинського Інституту Права.

***

Володимир-Волинська громада: оновлення конкурсу, конкуренція та перші висновки

Яка ситуація з бюджетом участі у волинських громадах станом на 2025 рік? Ми розіслали запити у громади області. З 30 відповідей, які ми отримали, маємо таку картину: у двох громадах за час повномасштабного вторгнення бюджет участі відновили, у семи громадах він був до великої війни, але поки досі призупинений. Решта – 18 громад – ніколи не користувались цим інструментом. Ще одна громада – Дубечненська – взагалі впровадила громадський бюджет вже після початку повномасштабного вторгнення.

Громади, які відновили бюджет участі, – Луцька та Володимир-Волинська. Обидві міські, обидві практикували бюджет участі задовго до 2022-го і бачили, що інструмент серед жителів популярний.

Як розповіла головна спеціалістка відділу економічного розвитку, проєктної діяльності та інвестицій Володимирської міськради Анастасія Азанова, під кінець 2022 року стало очевидно, що бюджет участі повинен існувати, бо «локальне покращення громади все ж на часі». 

«Нам потрібно робити громаду такою, де комфортно жити усім. Робити її гарною для захисників і захисниць, що повертаються», – обґрунтовує вона.

У 2023-му Положення про громадський бюджет повністю переписали і оновили, враховуючи досвід попередніх років. Так з’явився поділ на проєкти загальні та локальні, а також норма, що навіть якщо вартість складових проєкту зростає на момент його реалізації, наприклад, через інфляцію, його дофінансовують з місцевого бюджету (раніше це не було прописано, і тому через інфляцію і здорожчання матеріалів і робіт реалізація деяких проєктів зупинялась). 

Навесні 2023-го міськрада розпочала інформаційну кампанію. Виявилось, що більшість жителів не знають, що таке бюджет участі, тож працівники профільного відділу багато займались просвітницькою роботою. Містянам роздавали флаєри, активно розповсюджували відеоролики, проводили опитування, навіть проводили навчання з написання проєктів.

Вже восени відбувся конкурс. «У останні години голосування я сиділа у напрузі, дивилась, як змінювались цифри. Відбувалось шаленство і була боротьба за лідерство: на кону стояла питання реалізації важливих і потрібних мешканцям ідей покращення громади», – додає Анастасія Азанова.

Але водночас разом із активністю під час голосування було багато хейту та нарікань, що такі конкурси – не на часі, доки триває війна. Все тому, що більшість поданих ініціатив стосувались покращення інфраструктури та благоустрою.

«Ми були здивовані, бо в нас було чотири місяці насиченої медійної кампанії, ми з людьми на вулицях спілкувались, в соцмережах і в пресі, консультували авторів щодо написання якісних заявок - і ми не отримували негативного фідбеку. Натомість, саме під час визначення ідей-переможців, місцеві пабліки вибухнули критикою , – зізнається Анастасія Азанова. – Тому керівництво громади вирішило, що ми конкурс проведемо до кінця, проте витрачати гроші та реалізовувати проєкти громада буде після Перемоги».

Луцька громада: все для обороноздатності

Друга громада Волині, де відновили бюджет участі – Луцька. Тут він функціонував з 2018 року. Щоправда, тепер він працює у новому форматі.

«Його було відновлено у 2023 як "Бюджет участі 4.5.0." з акцентами на підтримці сил оборони, посиленні обороноздатності, національного спротиву, захисті цивільних (укриття та інше). Рішення прийняли, щоб допомогти армії, змістити акценти і активності містян на допомогу ЗСУ», – зазначає начальник відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Луцької міської ради Сергій Омельчук.

Бюджет конкурсу зріс із 2,5 млн у 2018 до 8 млн зараз. Наразі у Луцькій громаді проводять по два конкурси щороку. В останньому конкурсі, який проводили восени, з 16 проєктів-переможців десять стосуються закупівлі обладнання для військових (дрони, ПНБ, ретранслятори, інше обладнання). Ще три стосуються ремонтів і енергонезалежності укриттів шкіл, та ще три – це реабілітація військовослужбовців, національно-патріотичне виховання та навчання керування FPV-дронами.

Як запустити громадський бюджет?

Громадський бюджет зазвичай користується попитом серед населення, бо тут видно чіткий результат – реалізовані проєкти. Однак, цей інструмент не лише про «твердий компонент», переконаний керівник Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області, а також експерт мережі UPLAN Андрій Токарський.

«Дуже часто громадський бюджет сприймається лише як та історія, у якій можна подати ідею, виграти проєкт і реалізувати його. Але є і великий компонент просвітницький. За допомогою бюджету участі можна пояснити жителям, з чого складається та як формується загальний бюджет громади. Це дає більше розуміння того, що можна або не можна фінансувати з бюджету громади. Це особливо актуально, адже жителі часто запитують: “Чому ви фінансуєте це, а інше – ні?”», – пояснює експерт.

Окрім цього, це ще й чудовий варіант комунікації між владою та громадськістю. Адже за допомогою голосування за проєкти можна чітко прослідкувати,  які теми наразі пріоритетні для жителів. Це також можна розглядати як форму консультування з громадськістю.

Тож як запровадити бюджет участі так, щоб він гарно запрацював? 

По-перше, вивчіть досвід інших громад. В українському законодавстві немає чіткого визначення, що таке бюджет участі, тому в кожній громаді цей інструмент працює дещо по-різному. Орієнтуйтесь на ті громади, які співвідносні з вашою (сільській громаді краще вивчити досвід іншої сільської громади, а не орієнтуватись на місто з населенням 300 тисяч людей). 

По-друге, працюйте над комунікацією. Мало просто оголосити про старт конкурсу, треба багато підготовчої роботи провести з жителями громади, радить Андрій Токарський:

«Місцеві ради у цьому питанні повинні працювати в довгу. Потрібно говорити з мешканцями не тільки про те, що прийдіть і проголосуйте за якийсь проєкт, а й потрібно йти через просвіту, роз’яснювати, навіщо це все потрібно. Також на етапі, коли прописується Положення, потрібно запитати мешканців, що б вони хотіли б бачити в пріоритетах громадського бюджету. На кожному кроці має відбуватись комунікація, і це не лише про те, що ми розміщуємо оголошення на сторінці ради, а й про те, що ми зацікавлені в участі кожного та кожної, і, відповідно, робимо все, щоб цей процес був справжнім та ефективним. Так, це не про формальне виконання і так – це про зрілість у підходах», – зазначає експерт. 

І остання порада – змиріться з тим, що критика буде і не все запрацює гладко з першого разу. Сприймайте це як фідбек від громади, але не ігноруйте це і знаходьте в тому дійсно конструктивні зауваження. Працюйте над покращенням і тестуйте його вже наступному колі громадського бюджету. Зрештою, постійна комунікація між владою і громадськістю, а також реагування на неї – це один з головних принципів локальної демократії.