News

Як дізнатися про потреби внутрішньо переміщених осіб? Де знайти ресурси для їх забезпечення? Яким чином адаптувати ВПО до нових реалій і залучити до розвитку міста чи села, в якому вони зараз проживають? Відповіді на ці питання шукає кожна громада, де нині мешкають переселенці, і здебільшого знаходить через власну практику. Водночас, не менш корисним є й обмін досвідом, що допомагає побачити, як там в інших та мотивує на нові ідеї.  

Тому у п’ятницю, 21 травня, до Нововолинська й завітали представники Смідинської громади.

З початку повномасштабного вторгнення росії і до сьогодні, у місто приїхало більше 9 тисяч вимушено переміщених українців. Зараз тут проживає понад 6 тисяч ВПО. Більшість з них – жінки та діти. Всі вони приїхали перечекати скрутні часи. Водночас, за різними прогнозами від 20 до 50 відсотків ймовірно лишаться на постійне проживання.

«Про потреби переселенців ми знаємо, адже постійно контактуємо з ними. Першочергово це питання працевлаштування, проживання і, частково, харчування. Щодо роботи, то звісно в цьому напрямку співпрацюємо зі Службою зайнятості. Наприклад, у нас працевлаштовані вже всі лікарі. Зараз активно шукаємо вакансії для вчителів. Щодо житла, то ті, хто немає змоги його орендувати власним коштом, мешкають у наших місцях компактного поселення. Зрозуміло, що це тимчасовий варіант, але наразі шукаємо й інші способи вирішення цього питання», – зазначив на початку візиту Нововолинський міський голова Борис Карпус.

Крім зустрічі з очільником місцевої влади, гості зі Смідина відвідали різноманітні служби та організації, що допомагають ВПО. Одна із них – Центр реєстрації переселенців. Саме завдяки роботі цієї служби, посадовці знають хто, коли, звідки приїхав до міста і які їх потреби.

«На другий день повномасштабної війни у нас вже були люди. Спершу ми їх реєстрували вручну, а потім всю цю інформацію переносили в Exel таблицю. Одного разу до нас прийшли хлопці айтішники з числа вимушено переселених і запропонували допомогу. Саме вони зробили форму реєстрації, якою ми зараз користуємося. А ще у нас працює чат-бот «Нововолинськ SOS», де ми подаємо різну важливу інформацію», – розповіла заступниця міського голови Вікторія Скриннік.

Чудесним прикладом самоорганізації місцевих жителів є робота Центру психологічного здоров’я. Тут працюють психологи шкіл і садочків Нововолинська, а також фахівці-переселенці.

«Щотижня ми складаємо відповідний робочий графік. Тому у нас тут постійно є спеціаліст. Працюємо з дітьми і дорослими. Робимо все це з власної ініціативи і на волонтерських засадах, бо розуміємо,що сьогодні наші вміння дуже потрібні», – зазначила координатора Центру Ганна Зінчук. Психологічну допомогу діткам також надає благодійний фонд «Карітас-Волинь». Крім цього вони  організовують різноманітні творчі та освітні заходи.

Ще одна локація, до якої завітали представники Смідинської громади – це благодійна їдальня. Її керівниця Марина Євлєєва розповідає, що протягом дня тут годують понад 500 людей. Це як місцеві жителі, так і вимушено переселені українці. Продукти чи кошти на їх купівлю дають підприємці та благодійні організації. Ця їдальні діє вже не перший рік. Якщо раніше кухарі працювали на волонтерських засадах, то нині їх заробітна плата оплачується за рахунок проєкту, що реалізовує «Карітас-Волинь».

На останок візиту, його учасники відвідали один із місцевих прихистків для ВПО. Функціонує він на базі гуртожитків Нововолинського центру професійно-технічної освіти. З початку повномасштабної війни тут жило 420 українців, які виїхали з рідних домівок через війну. Зараз в прихистку мешкає 164 людини.

Керівниця установи Валентина Приступа каже, що на початках не було ні потрібної побутової техніки, ні ковдр, ні інших важливих речей. Водночас, все це вдалося отримати завдяки помочі посадовців, громадських організацій, фондів та місцевих жителів. Щоб допомогти переселенцям адаптуватися до нових умов, представники закладу організовують творчі та освітні заходи, допомагають знайти роботу, організували сертифіковані курси з будівництва та ремонту колісного транспорту.

«Хоч у нас різні громади, але питання, що виникають у роботі з вимушено переселеними українцями, однакові. Багато з того, що нам сьогодні показали, у нас теж реалізовується. Водночас, побачили й таке, що варто практикувати», – ділиться враженнями голова Смідинської громади Оксана Піцик.

До слова, цей візит відбувся в межах проєкту «Шелтер» за підтримки Фонду Східна Європа.

«Завдяки реалізації цієї ініціатив у квітні – травні ми змогли забезпечити прихистки Нововолинська потрібною побутовою технікою, а у  Смідин привезли ліжка, комоди, ковдри, подушки. Водночас, ми хотіли допомогти цим громадам вдосконалити їх роботу. Тому й організували таку зустріч», – зазначила Ірина Гайдучик, керівниця ГО «Волинський Інституту Права», що є регіональним партнером проєкту.

Вона також додає, що подібні заходи на правду є дуже важливими. Оскільки робочі питання у всіх громадах схожі, то й відповіді на них варто шукати разом. Приклад цієї зустрічі показав, що поговорити було про що. Тому, подібні візити варто практикувати й надалі.