News

Новий рік – це не лише привід для святкувань, а й нагода підсумувати певний етап свого життя та життя країни, ріону, громади. Оскільки Волинський Інститут Права системно працює над посиленням участі жителів територіальних громад (ТГ) у місцевому самоврядуванні, то й наші підсумки будуть відповідні. Поговоримо про співпрацю місцевої влади та активних мешканців у 2020-му.

Локальна демократія на паузі

Карантинні обмеження стали справжнім викликом для розвитку локальної демократії. Викликом, з яким, на жаль, значній кількості ТГ так і не вдалося впоратися. Адже в цілому по країні та на Волині зокрема, у 2020-му спостерігалося зменшення використання різних інструментів участі жителів громади у процесах випливу на місцеву політику. Більше того, процедури реалізації цих інструментів переважно не були адаптовані до нових карантинних умов, що вплинуло на низьку ефективності їх використання.

Щоб не бути голослівними, загадаємо про одну із тез аналітичного звіту «Використання інструментів локальної демократії в умовах карантину», де викладено результати дослідження Мережі хабів громадянського суспільства України:

«Процедури участі у переважній більшості досліджуваних громад не адаптовані до потреб карантину. За період із початку епідемії та запровадження карантинних обмежень, органами місцевого самоврядування не вносилися зміни та уточнення до процедур локальної демократії, які покликані забезпечити громадську участь і демократичне самоврядування у кризових умовах.»

Зокрема, мова йде про те, що зменшилася кількість громадських слухань; мало місцевих рад, які розміщують відеотрансляції засідань своїх колегіальних органів; дуже пасивно впроваджуються процедури участі дистанційної форми взаємодії влади та жителів. Двадцять органів місцевого самоврядування (авт. - всього досліджувалося 27 громад) зазначили, що за період дії карантинних обмежень інструменти демократії участі не використовувалися.

І хоча в рамках дослідження Мережі хабів громадянського суспільства України  було охоплено 27 громад у 9 областях (в тому числі й Волинь: Копачівська сільська, Мар’янівська селищна, Рожищенська міська громади), але описана картина є характерною для більшості ТГ нашої держави.

Звісно є й позитивні практики локальної демократії. Сім ТГ запровадили онлайн-голосування за проєкти бюджету участі: Вознесенська ТГ Миколаївської області, Демидівська ТГ і Клесівська ТГ Рівненської області, Васильківська ТГ, Піщанська ТГ і Покровська ТГ Дніпропетровської області, Богуславська ТГ і Миронівська ТГ Київської області. У Положенні про громадські слухання Вознесенської ТГ Миколаївської області зазначено, що за наявності організаційно-технічної можливості ініціатор слухань забезпечує їх вебтрансляцію, аудіо-, фото- та/або відеофіксацію. Це дає змогу громадянам долучатися до громадських слухань дистанційно. Водночас, таких позитивних прикладів відносно мало.

Що потрібно робити, щоб ситуація змінилася на краще? Органам місцевого самоврядування варто:

• адаптувати процедури скликання та проведення загальних зборів/конференцій за місцем проживання, громадських слухань, місцевих ініціатив до вимог карантину, забезпечення доступу до засідань колегіальних органів місцевого самоврядування. Зокрема, інтегрувати у процедури участі дистанційні форми взаємодії влади та жителів;
• використовувати інструменти електронної демократії для взаємодії із жителями. Запровадити на офіційних вебсайтах форми для електронних звернень, петицій та консультацій;
• встановити скриньки для звернень у приміщенні місцевої ради та в соціальних установах: на пошті, у закладах освіти, охорони здоров’я, у соціальних установах;
• забезпечити ведення відеотрансляцій засідань колегіальних органів місцевого самоврядування. По можливості передбачити онлайн-участь ініціаторів електронних петицій, місцевих ініціатив під час їх розгляду радами.

Локальна демократія – це двохсторонній процес. Тому, щоб він розвивався, а не був на паузі, мешканці громад мають:

• використовувати інструменти онлайн-взаємодії із владою: електронні звернення, місцеві ініціативи, електронні петиції, електронні консультації;
• дотримуватись правил карантину під час участі у громадських слуханнях і загальних зборах, відвідування засідань колегіальних органів місцевого самоврядування.

​З повним текстом вищезгадуваного звіту можна ознайомитися тут - https://www.hubs.org.ua/news/vykorystannia-instrumentiv-lokalnoi-demokratii-v-umovakh-karantynu-zvit/

Заговори, щоб я тебе побачив

Один з бар’єрів, що заважає мешканцям впливати на місцеву політику – це відсутність знань про інструменти локальної демократії. З одної сторони, це "камінь в город" громадських організацій, які є основними амбасадорами впровадження цих інструментів на практиці. Але за умов обмежених фінансових та кадрових ресурсів, ефективно проінформувати  кожен населений пункт тої чи іншої області для громадських активістів – місія нездійсненна.

Тому, важливо щоб у цю роботу включалися органи місцевого самоврядування. Насамперед мова йде про інформування щодо інструментів локальної демократії на сайтах місцевих рад. Але й тут ситуацій не дуже позитивна. 

За результатами вищезгаданого дослідження «назагал інформування про інструменти локальної демократії на сайтах місцевих рад є заслабкими. Лише дві ТГ з двадцяти семи створили відповідні розділи, проте вони практично не наповнюються необхідною інформацією. У положеннях Богуславської ОТГ Київської області трапляється згадка про розділ на вебсайті «Громадська участь», проте на період здійснення аналізу такий розділ був відсутній. У Тетіївській ТГ Київської області наявний розділ «Участь громади», який не містить повної та актуальної інформації щодо всіх інструментів локальної демократії. У Рожищенській міській ТГ Волинської області на сайті створено розділ «Громадська участь», що містить перелік інструментів локальної демократії та розділ «Локальна база», проте обидва виявилися порожніми.»

Як ми зазначали раніше, на більшості сайтів не розміщуються відеотрансляції засідань колегіальних органів. Із 27 громад лише у трьох розміщені аудіо або відеотрансляції засідань місцевої ради на власному YouTube-каналі, це, зокрема: Великоберезнянська селищна ТГ Закарпатської області, Вознесенська міська ОТГ Миколаївської області, Тетіївська міська ТГ Київської області. Проте аудіо чи відеозаписи, стенограми засідань рад і виконавчих комітетів, які проводилися під час карантину, не розмістила жодна з громад.

Зазначимо також, що населення не поінформоване про можливості залучення до процесу прийняття рішень у період карантину. Зокрема, на сайтах рад практично не розміщується інформація щодо того, як мешканці можуть впливати на порядок денний ради, надавати свої консультації, направляти звернення.

Саме тому, органам місцевого самоврядування варто передбачити на сайті сторінку, присвячену інструментам локальної демократії, на якій розміщувати нормативно-правові акти, що регламентують процедури участі, оголошення про проведення громадських слухань, консультацій, загальних зборів, а також інформацію щодо інструментів участі, які доцільно використовувати в умовах карантину.

І на останок…

Часто розмови про впровадження інструментів локальної демократії розбиваються об "залізний аргумент". Щось типу: в громаді є чимало інших важливих питань, над вирішенням яких слід працювати. Згодні, але є одне але. Саме для того, щоб економічні, соціальні та усі інші сфери розвивалися гармонійно, потрібно активно використовувати вищезгадані інструменти. Це дозволяє більш ґрунтовно дослідити ті чи інші питання і вирішити їх максимально врахувавши інтереси різних мешканців.

Поки посадовці та жителі громад цього не зрозуміють, то децентралізація не дасть тих позитивних змін, яких усі очікують.

Довідково:

Дослідження проводилося Громадською спілкою «Мережа хабів громадянського суспільства України» у рамках проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та у партнерстві з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».