Новини

Уявіть ситуацію: ви живете одному з сіл Волині, де багато молоді. Їй хочеться збиратись разом, брати участь у заходах, більше спілкуватись. Однак, поза межами школи простору для таких зібрань немає.

Звісно, про цю проблему знають усі жителі. Чимало з них нарікають на це у побутовому спілкуванні. Часто на таких розмовах все і завершується. Але є й ті люди, які починають діяти. Вони шукають, як цю проблему вирішували у інших громадах, виходять на зв’язок з місцевою владою, пропонують власні рішення та починають спільно працювати.

Цей процес називається адвокацією. Волинський Інститут Права багато працює над тим, аби стимулювати адвокацію у громадах, вчити громадські організації, як правильно вибудовувати цей процес, а також надає підтримку для втілення таких ініціатив. Минулоріч у рамках проєкту «Підтримка діяльності громадського сектору Волині у період нових викликів та потреб» за сприяння NED ми підтримали п’ять адвокаційних міні-грантів, завдяки яким громадські організації домоглися змін у сферах молодіжної політики та культури. 

Цю ж традицію ми продовжили й цьогоріч. Наразі п’ять команд вже завершують свої проєкти і ми обов’язково розповімо про їхні результати. Але наразі не про них – а про наших досвідчених грантерів, які з власного досвіду розкажуть про складнощі, що можуть виникнути у проведенні адвокаційних кампаній, а також дадуть поради, як досягти успіху. Текст буде корисний тим активістам та громадським організаціям, які мають ідеї щодо змін у громаді, але не знають, з чого почати. 

Що ж таке адвокація?

Французький математик Рене Декарт казав: «Уточнюйте значення понять – і ви врятуєте світ від тисячі непорозумінь».

Перш ніж братись за адвокаційні кампанії, варто чітко зрозуміти, що ж таке адвокація. Тож ми попросили наших грантерів якомога простіше пояснити, що вони вкладають у це поняття.

Людмила Зубарєва, керівниця ГО «Велика Ідея» у Ковелі: «Адвокація – це вплив на рішення влади в контексті позитивних змін». 

Ірина Пикалюк, директорка агенції регіонального розвитку Прибужжя: «Це процес, в якому громадяни беруть активну участь у прийнятті рішень, що стосуються життя у громаді. Це потрібно для того, щоб забезпечити демократичність та врахування інтересів різних груп населення».

Юлія Шклярук, керівниця ГО «МолоДіжка» у Торчині: «Це метод, який допомагає досягнути певних цілей. Але щоб досягнути їх, потрібно добре розуміти потреби цільової аудиторії та її мотивацію».

Павло Медина, керівник молодіжного центру «Нові крила» у Нововолинську: «Це процес, який має закінчитись не на підписанні документа, а на його впровадженні. Коли ті, хто адвокатують, домагаються прийняття рішень владою, але й не залишаються після цього осторонь та контролюють хід виконання».

Об’єднавши усі ці пояснення, отримаємо таке визначення: адвокація – це вплив на рішення влади щодо важливих питань у громаді, який базується на чіткому розумінні потреб та проблем певної категорії мешканців, вмінню налагоджувати співпрацю з органом місцевого самоврядування, а також на контролі за втіленням напрацьованих ідей.

З чого почати адвокаційну кампанію?

По-перше, треба чітко розуміти потреби та запит цільової аудиторії. Заступниця голови ГО «Вікторія» у Годомичах (організація також була нашим грантером) Оксана Попович радить якомога більше спілкуватись з людьми.

«Раджу ніколи не сидіти на місці, спілкуватись з людьми і вивчати, що їх турбує. Важливо питати не лише про проблеми, а й про те, які рішення вони пропонують», –  зазначає вона.

Павло Медина: «Запитайте у людей, чи для них це також проблема, щоб розуміти масштаби і мати відповідний доказовий інструмент, що це важливо для певної категорії населення».

Ще глибший інструмент, аби дізнатись потреби цільової аудиторії – опитування. Людмила Зубарєва розповідає, що саме завдяки опитуванню молоді,  яке вони проводили у Ковелі в рамках проєкту від НЕД, вдалося чітко сформулювати проблемні питання, які цікавлять молодих мешканців міста.

«Це було перше наше дуже глибоке опитування місцевої молоді. Ми досліджували, чого вони хочуть. І дослідили, що їм не вистачає у тому числі просторів для розвитку. Ми це побачили, дослідили, поспілкувались через фокус-групи, оскільки у рамках проєкту ми залучали експертку», – ділиться керівниця ГО «Велика Ідея».

(Спойлер, завдяки цьому опитуванню вдалося на дуже практичному рівні почати вирішувати проблему відсутності простору для розвитку молоді у Ковелі, але про це трохи далі).

Отже: спілкуємось з людьми, за можливості проводимо опитування, формуємо головну проблему, напрацьовуємо можливі шляхи її вирішення, і йдемо. Куди? Правильно, до місцевої влади.

Як говорити з місцевою владою?

Це – один з найтонших і найскладніших моментів. Від того, як ви вибудуєте комунікацію з владою, залежатиме успіх вашого проєкту. Оксана Попович радить добре підготуватись і набратись впевненості. 

«Треба бути впевненим у собі. Бо якщо ти будеш впевнено розповідати про певну проблему, і пропонувати шляхи її вирішення, тобі повірять і тобою зацікавляться», – радить вона.

Потрібно також розуміти, як працює орган місцевого самоврядування, додає Павло Медина. «Потрібно розібратись, хто за що там відповідає. Необов’язково одразу бігти до мера на прийом. Треба розуміти, хто може приймати рішення з цього питання. Окрім цього, вивчіть інструменти локальної демократії у громаді, через які ви можете рухати рішення», – додає він.

Максимально простими словами поясніть, у чому проблема та чому вона важлива для великої кількості мешканців. Буде чудово, якщо ви опиратиметесь на чіткі цифри та поясните, чому місцева влада повинна взятись за вирішення цього питання.

Які складнощі у веденні адвокаційних кампаній?

Першу ми вже згадали – це комунікація з владою. Але не менш складним може бути залучення громадськості, зазначає Юлія Шклярук. Доведеться багато пояснювати, переборювати пасивність та пострадянську установку про те, що «все має зробити влада».

«Для жителів необхідно провести інформаційну кампанію. Пояснювати, що це за справа, про що вона, чому вона так само важлива, як і, наприклад, відремонтовані дороги. Наші люди звикли мислити дуже практичними речима, дуже раціональними, але поза цими практичними речима мусить бути і щось більше. І ми повинні це постійно аргументувати, підкріпляти якимось кейсами, прикладами з інших громад», – зазначає вона.

Керівниця агенції регіонального розвитку Прибужжя Ірина Пикалюк додає: «Треба мати чіткий контакт і взаємодіяти як з владою, так і з громадськістю. Я глибоко переконана, що тільки коли є діалог, чітке визначення проблеми та вміння домовлятись між усіма сторонами, тоді проєкт або ідея матиме успіх. Я розумію, що не кожна ГО може похвалитись тим, що однаково комунікує з громадськістю та представниками влади, але до цього потрібно йти», – зазначає вона.

А ще варто підготуватись до того, що адвокація – це тривалий процес. Тож за час втілення ідей можна банально втомитись.

«Проблемою також є емоційне вигорання. Тому що не всі готові до того, що це довгий процес і складний. Всі хочуть швидких рішень, але з адвокацією так не виходить», – ділиться Павло Медина. І додає, що потрібно дбати про своє ментальне здоров’я.

Що ж потрібно, аби досягти успіху?

На основі розмов з нашими спікерами ділимося коротким переліком порад:

1. Потрібно горіти своєю ідеєю і мати команду однодумців;
2. Обрати одну конкретну тему;
3. Визначити цільову аудиторію, зрозуміти її основний запит і сформулювати чіткий перелік заходів, за допомогою яких можна вирішити проблему. Не просто говорити про проблему, а пропонувати шляхи її вирішення;
4. Проаналізувати законодавство, вивчити доступні форми та інструменти локальної демократії;
5. Донести питання до влади, пояснити, яку вигоду вона матиме від втілення проєкту, заручитись її підтримкою;
6. Багато спілкуватись з місцевими жителями, пояснювати, що до втілення змін має долучатись і громадськість;
7. Комунікувати про свої досягнення у соцмережах, налагодити співпрацю з місцевими ЗМІ, аби про ваші плани та досягнення дізналось якомога більше людей;
8. Постійно читати та надихатись вдалими прикладами з інших громад, переймати досвід;
9. Приготуватись до того, що адвокація не закінчується на прийнятті певного документа. Потрібно працювати далі, шукати нові ідеї та можливості, аби рухати питання вперед;
10. Дбати про ментальне здоров’я, аби не допустити емоційного вигоряння та розчарування у роботі.

Проєкт втілений. А що далі?

Ось тут полягає ще один нюанс адвокації. На виконанні одного проєкту найчастіше справа не закінчується. В ідеалі, потрібно працювати далі і шукати нові можливості, рухати цю справу, а напрацювання з першої втіленої ініціативи використовувати як базу.

Нашим минулорічним грантерам це вдається. Наприклад, саме завдяки проведеному опитуванню молоді, про яке ми згадували раніше, громадська організація «Велика Ідея» у Ковелі зрозуміла, що молоді віком від 18 років бракує простору для проведення дозвілля. Вона почала працювати над цим і в цьому році, у рамках іншого проєкту, відкрила простір «CollabZONE» для молоді та підприємців.

Керівниця організації «МолоДіжка» Юлія Шклярук зазначає, що в рамках співпраці з НЕД в Торчинській селищній раді затвердили програму розвитку молоді. На її втілення потрібні були кошти, тож команда почала працювати над тим, аби залучити донорів. Це вдалося втілити у цьому році, тож прийнятий документ вже взяли у роботу. Зокрема, оголосили конкурс на реалізацію молодіжних проєктів.

За словами Павла Медини, після проєкту, в рамках якого відбувались навчання для членів молодіжної ради у Нововолинську, чимало учасників почали займатись власними ініціативами. Адже тепер вони знають, як це можна і потрібно робити. 

А після затвердження програми розвитку культури у Нововолинську, міськрада щорічно звітує, як саме виконується документ. За словами Ірини Пикалюк, завдяки цьому механізму можна чітко простежити, який обсяг завдань вже виконано – і це додає впевненості у тому, що проєкт був важливий та потрібний для громади.

***

Усі наші грантери визнають, що адвокація – це складний процес. Але коли бачиш у громаді позитивні зміни і розумієш, що завдяки твоїй наполегливості вдалося вирішити проблему, це додає величезну кількість азарту і натхнення.

Тож якщо у вас є ідея щодо створення того ж молодіжного простору у громаді, про який ми говорили на початку статті, не відкидайте її з думкою «все одно нічого не вийде». Вийде, якщо докласти зусиль, шукати шляхи вирішення, переймати досвід тих, хто вже пройшов цей шлях, і вірити у свою ініціативу. 

А Волинський Інститут Права допоможе з рекомендаціями, порадами, і, можливо, навіть з ресурсами. Для цього підпишіться на наші сторінки у соцмережах і слідкуйте за анонсами. 

Facebook: https://www.facebook.com/VolynskyyInstytutPrava

Instagram: https://www.instagram.com/vol.vip

Telegram: https://web.telegram.org/k/#@VIPLutsk