Новини

У четвер, 3 вересня, у Люблинці відбувся тренінг для працівників селищної ради, присвячений використанню інструментів громадської участі та розвитку владно-громадської співпраці.

Навчання організував Волинський Інститут Права у межах проєкту з оновлення Статуту Люблинецької громади.

Тренер Андрій Токарський, керівник Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області, розпочав навчання з розмови про основні засади громадської участі, зокрема законодавчі. Поговорили також про кожен із чотирьох рівнів участі: інформування, консультування, партнерство та спільне прийняття рішень.

Тоді він представив мапу форм громадської участі. Серед них:

• інструменти прямої дії – місцевий референдум, загальні збори (конференція жителів), місцева ініціатива;
• дорадчі інструменти – громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчі органи, наглядові ради комунальних підприємств;
• інструменти звернення та контролю – електронні петиції та звернення, громадське оцінювання;
• інструменти бюджетної участі – громадський та шкільний бюджет участі;
• інструменти самоорганізації – органи самоорганізації населення.

Андрій Токарський на конкретних прикладах із різних громад пояснив, як працює кожен із них, а також що має зробити місцева влада, щоб ці інструменти працювали справді ефективно.

Адже, за словами тренера, саме ухвалення Статуту не означає автоматичного запуску всіх цих механізмів у громаді. Жителі мають спочатку дізнатися про них, зрозуміти, для чого вони потрібні, та навчитися ними користуватися.

“Коли ви приймете Статут, нічого не зміниться. Ніхто не побіжить одразу писати петиції чи подавати проєкти на бюджет участі. Ця практика напрацьовується роками”, – пояснив Андрій Токарський.

Як саме це зробити, учасники розбирали під час практичної роботи у групах. Спершу вони визначали причини, через які, на їхню думку, люди неохоче долучаються до прийняття рішень. Тоді обрали три найважливіші та шукали низку рішень для кожної з них. Серед них – більше навчань про те, як працює місцеве самоврядування та інструменти участі, більше офлайн-зустрічей і покращення комунікації.

“Перший крок має йти від влади. Ви повинні говорити про Статут, показувати, що він працює. Приклад: жителі прийшли до вас з певною ініціативою, але не знають, як її реалізувати. Ви можете підказати: ось у Статуті прописано декілька шляхів, як ви можете подати свою ідею так, щоб рада її розглянула”, – підсумував тренер.

Таким чином, завдання громади після ухвалення Статуту – не залишити його документом “для галочки”, а перетворити прописані в ньому механізми на реальні інструменти взаємодії між жителями та владою. І перший крок до цього – зробити так, щоб люди знали про свої можливості та розуміли, як ними скористатися.

Це одне з тих завдань, які поставили перед собою учасники та учасниці навчання.

“Було дуже цікаво почути досвід тренера та його підходи до роботи. Хочеться не відставати від громад, де тема участі розвинена на високому рівні. Але головне – не боятися діяти та завжди йти до людей”, – підсумувала Люблинецька селищна голова Наталія Сіховська.

Невдовзі Волинський Інститут Права проведе у громаді навчання про інструменти участі для жителів. Стежте за анонсами.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».