Новини

У Ратному в четвер, 6 серпня, відбувся тренінг для працівників селищної ради про те, як зробити громадську участь сталою та ефективною практикою.

Захід організував Волинський Інститут Права у межах проєкту з напрацювання Статуту громади.

Тренінг провів запрошений тренер, керівник Громадянської мережі ОПОРА в Рівненській області Андрій Токарський.

Метою навчання було пояснити учасникам та учасницям, як використовувати різні інструменти громадської участі, вибудовувати якісну комунікацію з жителями та проводити консультації так, щоб отримувати від жителів змістовні пропозиції та ідеї.

На початку тренінгу Андрій Токарський розповів про чотири основні рівні громадської участі: інформування, консультування, партнерство та спільне ухвалення рішень.

“Перший рівень – це інформування. Його мета полягає не просто в оприлюдненні інформації, а в тому, щоб донести її до кінцевого споживача. Таких споживачів багато, тому важливо продумувати, через які канали комунікації можна до них дійти", – зазначив тренер.

Наступний етап – консультування. Це, фактично, збір владою інформації та пропозицій від жителів. Наприклад, ситуація: у громаді проводять ремонт дороги і влада запитує мешканців, на якій ділянці найкраще облаштувати зупинку.

Партнерство та співпраця – наступні рівні, на яких влада та жителі спільно долучаються до напрацювання та реалізації певних рішень.

"Як посилити участь жителів у всіх процесах? Зробити її системною. Спершу до вас прийде одна людина, потім десять, потім двадцять. Але що люди повинні побачити? Що вони змогли вплинути на фінальний результат, що їхня думка важлива. Якщо ж вони не відчують цього впливу, то втратять мотивацію долучатися надалі, а вам доведеться розбиратися з наслідками", – зауважив Андрій Токарський.

Найважливішу роль у цьому процесі відіграє етап інформування. 

"Інформування – це 80 відсотків роботи. Наступні етапи не запрацюють, якщо не буде якісного інформування", – наголосив тренер.

Після цього розпочалася робота у групах. Спершу учасники шукали причини низької активності жителів у громаді. Загалом вони напрацювали близько двох десятків різних причин, з яких обрали три ключові та детальніше проаналізували їх. Для трьох найважливіших викликів учасники напрацювали низку практичних рішень. Робота у форматі “проблема – рішення” допомогла учасникам зосередитися на пошуку конструктивних підходів.

Отримані знання учасники та учасниці планують використовувати у своїй роботі.

“Якщо кожен із нас на своєму рівні впроваджуватиме ті кроки, про які ми сьогодні говорили, буде чудовий результат”, – підсумувала учасниця навчання Людмила Гаврилюк.

Уже незабаром Волинський Інститут Права організує у Ратнівській громаді ще одне навчання – цього разу для активних жителів.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».