Новини

У Нововолинську 22–23 вересня відбувся перший модуль Проєктної майстерні справедливої трансформації.

Це навчання Волинський Інститут Права організував для жителів вугільних громад Волині: Нововолинської, Литовезької та Поромівської. 

Під час майстерні учасники працювали над власними проєктними ідеями у темі справедливої трансформації та вчились перетворювати їх на якісні грантові заявки.

Участь у навчанні взяли 20 жителів громад. Серед них – представники громадських організацій, медіа, органів місцевого самоврядування, закладів освіти.

“Наша майстерня – це навчання, яке покликане не лише посилити навички учасників у сфері проєктного менеджменту, а й допомогти їм напрацювати конкретні проєктні заявки. Для цього ми залучили професійних тренерів, які багато років працюють із грантовими проєктами, мають за плечима десятки успішно реалізованих ініціатив і можуть ділитися практичними порадами”, – зауважила виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Перший модуль розпочався із занурення в тематику справедливої трансформації вугільних громад. Учасники ознайомилися з досвідом Львівщини, зокрема міста Шептицький, де такі процеси тривають уже не перший рік. Про це розповіли експерт зі справедливої трансформації Степан Куйбіда та проєктна менеджерка Асоціації вугільних громад України Олена Янчишин.

“Справедлива трансформація не відбувається одним рішенням уряду. Вона складається з багатьох компонентів: створення нових підприємств, перекваліфікації працівників, роботи з молоддю та багатьох інших складових”, – підкреслила вона.

Саме тому громадам важливо підходити до цього процесу комплексно. Одним із інструментів, які можуть у цьому допомогти, є проєктний менеджмент. Адже нові освітні можливості, громадські простори, соціальні послуги, туристичні ініціативи чи підтримка місцевого бізнесу найчастіше починаються саме з якісно підготовленої проєктної ідеї. 

“Ми радимо не жити від конкурсу до конкурсу, а формувати власний портфель проєктних ідей. Вони можуть перебувати на різних етапах підготовки: для одних уже прорахований бюджет, для інших – визначені партнери чи джерела фінансування. На мою думку, це найпродуктивніша точка старту”, – зауважила спікерка.

Після вступної теоретичної частини учасники перейшли до практичної роботи під керівництвом експертки з розвитку громад Альони Матвійчук.

Спершу вони працювали з так званими “коридорами мислення” – установками та стереотипами, які часто заважають людям зробити перший крок і взятися за реалізацію власної ідеї. Учасники розбирали, звідки виникають такі переконання, наскільки вони обґрунтовані та як їх можна подолати.

Відклавши убік страхи та сумніви, перейшли до головного – пошуку конкретних ідей, які можуть сприяти розвитку вугільних громад. Тематика запропонованих ініціатив була різноманітною. Серед них – створення рекреаційних просторів, сервісів для догляду за людьми літнього віку, кемпінгів, психологічних хабів, освітніх курсів для дорослих, локацій у місті для підзарядки гаджетів, а також проєкти із сортування відходів.

Наступного дня учасники та учасниці вчилися формулювати свої проєктні ідеї. Допомагала їм тренерка у сфері управління проєктами Оксана Зварич.

“Ваш проєкт має бути комусь і навіщось потрібен. Якщо він нікому не потрібен, то може “померти” ще до завершення реалізації. Тому його потрібно добре продумати ще на етапі підготовки”, – зауважила тренерка.

Цьому учасники присвятили цілий день. Вони вчилися чітко формулювати мету проєкту, описувати проблему, на вирішення якої він спрямований, визначати зацікавлені сторони та розуміти потреби людей, для яких цей проєкт створюється.

“Мало сказати, що ви в межах проєкту встановите сонячні панелі. Подумайте, яку саме проблему ви хочете за допомогою цього вирішити та кому це необхідно. Будь-яку історію треба “запакувати” передусім як історію про людей, адже саме для них і повинен реалізуватися конкретний проєкт”, – підсумувала тренерка.

Окремо розібрали методику “дерева проблем” – інструмент, який допомагає розкласти проблему на складові, побачити її першопричини та наслідки. А за допомогою “дерева рішень” учасники шукали можливі способи реагування на визначені проблеми.

Наприкінці навчання учасники та учасниці отримали домашнє завдання – доопрацювати свої проєктні ідеї.

На другому модулі, який відбудеться 7–8 жовтня, учасники продовжать роботу та та розпочнуть їх оформлення у повноцінні проєктні заявки.

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).