Новини

Нещодавно ми запустили Ресурсний хаб справедливої трансформації – онлайн-майданчик, де відбуватимуться навчання для жителів трьох вугільних громад Волині.

На першій події ми вирішили глибше занурити учасників та учасниць у тему справедливої трансформації. Пояснити суть цього процесу, що вже розгортається у Нововолинській, Литовезькій та Поромівській громадах.

А ще – чому жителям необхідно знайти свою роль у цій історії.

Розповісти про це ми запросили Костянтина Криницького – керівника відділу енергетики громадської організації “Екодія”, який працює з цією тематикою з 2018 року. 

Далі ми стисло перекажемо, про що він розповів учасникам воркшопу у форматі “питання-відповідь”.

Як і де виникло поняття справедливої трансформації? І чому використовують слово “справедлива”?

Поняття справедливої трансформації зародилося у США в 1980-х роках. Цей підхід просували профспілки нафтохімічної та ядерної галузей. Саме в той період у США почали діяти суворіші обмеження щодо викидів у атмосферу, тож частину таких підприємств скорочували. Профспілки вимагали, щоб про цих людей подбали: забезпечили їм гідний соціальний пакет послуг, пільги, допомогли з перекваліфікацією.

Сьогодні, за визначенням Міжнародної організації праці, справедлива трансформація означає озеленення економіки таким чином, щоб створювати нові можливості та не залишати нікого осторонь.

Чітко поняття визначене і в українському законодавстві. Відповідно до Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики" (2024), справедлива трансформація – це сприяння державній кліматичній політиці щодо забезпечення гідного життя та заробітної плати працівникам і спільнотам, на яких впливає перехід до низьковуглецевого розвитку та кліматичної нейтральності.

Важливий момент: справедлива трансформація пов'язана не лише з кліматичною політикою, а й низкою інших сфер. Адже цей підхід впливає на ріхні аспекти життя громади, економіка яких десятиліттями формувалася навколо видобувної промисловості.

Як це все працює на практиці?

Закриття шахт в Україні не є чимось новим та незвичним. Ця галузь була дотаційною ще до повномасштабної війни.

Трішки статистики: якщо на початку 1990-х років у цій галузі працювало близько мільйона людей, то у 2013 році – вже близько 120 тисяч. Тобто, скорочення відбувались постійно, причому, доволі різко та без орієнтування на потреби людей. 

Що ж натомість пропонує підхід справедливої трансформації?

По-перше, диверсифікацію місцевої економіки. Адже якщо у громаді є чимало різних можливостей, кожен житель може знайти свою нішу та у свій спосіб заробляти гроші, а не просто залежати від працевлаштування на одному підприємстві.

Для переходу працівників у нові сфери запроваджують різні курси перекваліфікації, створюють нові освітні програми, навчають знаходити різні грантові можливості. 

По-друге, необхідне впровадження механізмів підтримки для тих, хто не хоче або не може перекваліфікуватися. Йдеться про різні соціальні пакети та програми дострокового виходу на пенсію.

По-третє, окремою частиною процесів справедливої трансформації є енергетичний перехід, рекультивація територій та створення нових економічних можливостей, щоб люди могли будувати майбутнє у своїх громадах, а не були змушені шукати його деінде.

Загалом Стокгольмський інститут навколишнього середовища визначає сім ключових принципів справедливої трансформації:

• активне сприяння декарбонізації;
• недопущення нової залежності від викопного палива;
• підтримка постраждалих регіонів та створення нових можливостей для розвитку;
• підтримка працівників і їхніх сімей після закриття підприємств;
• усунення екологічної шкоди;
• подолання соціальної та економічної нерівності;
• забезпечення інклюзивного та прозорого планування.

Важливе значення має останній принцип. Планування усіх цих процесів повинне відбуватися через широкий суспільний діалог за участі влади, бізнесу, громадських організацій та мешканців. 

А що наші європейські сусіди?

У країнах Європейського Союзу тема справедливої трансформації є одним із важливих напрямів регіональної політики. Для підтримки таких регіонів ЄС створив Механізм справедливої трансформації. Його складовою став спеціальний фонд обсягом 27 млрд євро, а також додаткові кредитні та гарантійні інструменти для фінансування проєктів.

Поки що Україна не може претендувати на ці кошти, оскільки вона ще не є членом Євросоюзу. Однак європейський досвід може слугувати моделлю для створення подібних механізмів підтримки за участі міжнародних партнерів.

Поступово ми рухаємось до цього. У 2025 році була затверджена Державна цільова програма справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року, яка містить перелік індикаторів та конкретних заходів для реалізації переходу.

Сьогодні для окремих регіонів України розроблені Плани дій, які визначають необхідні кроки для проведення трансформації. Волинь також має такий План, затверджений у 2025 році.

А що я як житель чи жителька можу зробити, щоб взяти участь у розвитку своєї громади?

Громадські організації можуть (і повинні!) відігравати важливу роль у процесах справедливої трансформації.

Як вже згадувалося, цей підхід передбачає максимальну людиноцентричність, тому голос громадськості має звучати на всіх етапах реалізації програми: від планування до реалізації та моніторингу.

Серед ключових напрямів роботи:

• участь у робочих групах та моніторингу виконання програм;
• представлення інтересів громад у діалозі з владою;
• громадський контроль за реалізацією заходів;
• розробка та впровадження власних проєктів, які відповідають затвердженим планам дій.

Якщо громадськість ще не залучена до цих процесів, це можливість ініціювати діалог із місцевою владою та долучитися до формування майбутнього громади.

Як варіант, можна звернутися до органів місцевого самоврядування. Запитати, які заходи місцева рада зараз впроваджує, і подумати, чи може ваша організація (або ви як активний житель) знайти у цьому процесі свою роль.

Справедлива трансформація починається не з документів і стратегій, а з людей. Саме їхня участь, довіра та готовність до змін визначають, чи стане трансформація справді успішною і чи відкриє вона нові можливості для розвитку громад.

Долучатися до процесів справедливої трансформації у Нововолинській, Литовезькій та Поромівській громадах ви зможете завдяки проєкту Волинського Інституту Права. Адже в його межах ми розвиватимемо місцевий громадський сектор, проводитимемо навчання з написання грантів та допомагатимемо шукати такі можливості.

Підписуйтесь на канал Ресурсного хабу справедливої трансформації, щоб не пропускати анонси та новини. 

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).

Підписуйтесь на наші соцмережі:

Facebook:

 

https://www.facebook.com/VolynskyyInstytutPrava

Instagram:

https://www.instagram.com/vol.vip/

Telegram:

https://t.me/VIPLutsk