Новини

Чому в статуті луцької громади згадують про сумчан, або як потрібно підходити до написання цього документу

Вт, 13.06.23

В понеділок, 12 червня, в Києві парламентський комітет з питань організації державної влади,  місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів круглий стіл за участі нардепів, представників громадського сектору та місцевого самоврядування. Темою засідання було питання розвитку громадської участі в процесі формування владних рішень в громадах. Зокрема, учасники висловилися з приводу внесення змін до Закону «Про місцеве самоврядування»

 

 

Чи не найбільше дискусій викликало питання статутів громад. До цієї дискусії запросили й керівницю Волинського Інституту Права Ірину Гайдучик: «Статути не завжди є справді якісними документами в громадах. Користуючись звичкою «запозичувати» у сусіда, бо там гарно і багато написано, місцеві ради можуть створювати прецеденти, повʼязані із невиключенням норм, які є надто зарегульовані для використання жителями, не відповідають інтересам громади, суперечать законодавству, а інколи можуть навіть прямо порушувати його».

 

 

Також варто зосередити увагу на самій процедурі напрацювання статутів, вважає експертка: «Потрібно це контролювати, щоб не було бездумного копіпасту, бо вийде, як у Луцькій громаді, коли замість «лучан» там зустрічаються «сумчани». Це, на мою думку, не ок. Тому процедуру формування владно-громадської робочої групи для напрацювання статуту й обговорення, як на  мене, дуже важливо включити в зміни до Закону».

Окрім того, на думку громадської діячки, інструменти участі не можуть бути універсальними для всіх громад. Тому сам процес розробки такого документу не може не регулюватись. Тобто, не «скачали з інтернету, бо бачимо, він ухвалений в минулому році, значить там все добре». Можливо й добре, але це не ваше.

 

 

«Статутний процес – це творчий і дуже оригінальний для кожної громади процес. Але при цьому не можна із нього виключати жителів, активну громадськість, молодь, ІГС, бізнес та ін. Саме їм користуватись його нормами. Долучаючи їх, ми не лише одразу оживляємо документ і робимо його впізнаваним у громаді, а й формуємо його на основі пріоритетної цінності – бажання взаємодіяти і розділяти відповідальність за прийняття та реалізацію рішень», – додає Ірина Гайдучик.

 

 

У той же час вона вважає, що реєстрація документу в органах юстиції не створює умов для його дієвості чи відповідності нормам чинного законодавства: «Часто в фахівців, які проводять його правовий аналіз, не вистачає компетенції для того, щоб проаналізувати всі норми. Норми статуту можуть працювати і без реєстрації, або ж запилитися в столі разом із свідоцтвом про реєстрацію. Тому ця опція не «оживляє» документ, а робить процедуру зарегульованою, а внесення змін – складним процесом. Адже хто ж захоче тягатися з Мінʼюстом і тим більше показувати, що попередній документ, який розробили в раді, був неякісний і тому потребує змін (не дивлячись на безоплатність процедури)».

Окремо керівниця Волинського Інституту Права зосередила увагу на термінології та підміні понять, якими часто можуть спекулювати в громадах: «На мою думку (хоча сама грішила цим раніше) – не можна Статут територіальної громади називати «малою конституцією». Конституція в Україні лише одна, іншої ні малої, ні великої існувати просто не може. Роблячи такі порівняння, ми підмінюємо поняття, і за такою логікою малою конституцією є і регламенти ради та виконкому, але ж це маніпулятивно і неправильно».

 

Важливим є і питання популяризації норм статуту, в тому числі через їх обговорення на етапі ухвалення та після цього процесу. Ірина Гайдучик переконана, що мало лише ухвалити документ. Необхідно зробити максимум для його популяризації, адже лише так про нього знатимуть. Хоч не існує ідеального світу, де всі дотримуються правил, проте про них потрібно знати, а тоді уже робити вибір щодо застосування.

Новини

Налагодити співпрацю з громадськістю. У Турійську відбувся тренінг для працівників селищної ради
Ср, 20.11.24
Налагодити співпрацю з громадськістю. У Турійську відбувся тренінг для працівників селищної ради

Учасники тренінгу дізнались більше про рівні громадської участі, а також про те, як ефективно впроваджувати у громаді інструменти локальної демократії.

У Турійську та Камені-Каширському відбулися діалогові зустрічі
Пт, 11.10.24
У Турійську та Камені-Каширському відбулися діалогові зустрічі

Представники влади, активні жителі та молодь вчилися спільно вирішувати проблеми у громаді. А ще – багато говорили про владно-громадську співпрацю та те, як її можна покращити.

Як бути актуальними і йти в ногу з часом? Ми поговорили про це з п'ятьма керівниками громадських організацій Волині і Рівненщини
Ср, 02.10.24
Як бути актуальними і йти в ногу з часом? Ми поговорили про це з п'ятьма керівниками громадських організацій Волині і Рівненщини

П'ятеро наших грантерів поміркували над тим, яким чином громадські організації повинні шукати актуальні теми для роботи, як співпрацювати з владою навіть попри її недовіру та які теми для проєктів станом на 2024 рік є найбільш важливими та актуальними.

Зберегти Україну і зберегти демократію. Про що говорили на форумі «Дії творять зміни»
Вт, 24.09.24
Зберегти Україну і зберегти демократію. Про що говорили на форумі «Дії творять зміни»

Волинський Інститут Права організував міжрегіональний форум «Дії творять зміни» у Луцьку. Понад сто учасників, серед яких представники громадського сектору, влади та донорських структур говорили про роль інститутів громадянського суспільства у розвитку та відбудові України.

«Молодь відчула, що потрібна своїй громаді».  Наші грантери проадвокували створення молодіжних рад у двох громадах
Ср, 18.09.24
«Молодь відчула, що потрібна своїй громаді». Наші грантери проадвокували створення молодіжних рад у двох громадах

У рамках проєкту наші грантери, ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив», працювали над налагодженням продуктивної співпраці між владою та молоддю Цуманської та Шпанівської громад.

Проєкт «Жінки лідерки». Як на Волині працюють над активним залученням жінок до творення змін у громадах
Пт, 13.09.24
Проєкт «Жінки лідерки». Як на Волині працюють над активним залученням жінок до творення змін у громадах

Наші грантери, ГО «Молодіжний простір “Тандем”», проводили навчання та тренінги для жінок-лідерок у чотирьох громадах Волині. За підсумками цих тренінгів були створені Координаційні ради з гендерних питань.

Змінити суспільство через соціальні ініціативи. Як у Нововолинську розвивають соцпідприємництво
Пн, 09.09.24
Змінити суспільство через соціальні ініціативи. Як у Нововолинську розвивають соцпідприємництво

Наші грантери, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя», проадвокували прийняття оновленої Програму підтримки бізнесу, яка повинна стати опорою у розбудові соцпідприємництва в Нововолинській громаді.

Рівні права для жінок та чоловіків. Як у Здолбунові працюють над темою гендерної рівності
Пт, 06.09.24
Рівні права для жінок та чоловіків. Як у Здолбунові працюють над темою гендерної рівності

Завдяки адвокаційному гранту ГО «Жінки в громаді» провела ряд заходів у Здолбунівській громаді на тему гендерної рівності, а також проадвокатувала створення Координаційної ради з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.