Новини

Як шукати актуальні теми для проєктів, співпрацювати з владою та за які напрями станом на 2024 рік варто братися громадському сектору? Ми поговорили про це з п'ятьма нашими грантерами, з якими ми співпрацювали у рамках проєкту «Посилення стійкості та підвищення професійної спроможності локальних інститутів громадянського суспільства у територіальних громадах Волинської та Рівненської області» за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.

Наші грантери працювали над адвокаційними кампаніями у громадах Волині та Рівненщини, тож їм з власного досвіду є що сказати на цю тему. Їхні відповіді читайте у матеріалі.

«Яким чином шукати найактуальніші теми для проєктів?»

Наталія Біндюк, ГО «Жінки у громаді»: потрібно жити у цій громаді, спілкуватися з людьми, чути їхні запити. Також одним з ключових джерел є стратегічні документи, прийняті місцевою радою, адже відомо, що для того, щоб прийняти ці документи, місцева влада збирає пропозиції від різних організацій. Я б також рекомендувала ознайомитись зі стратегією міста чи області, залежно з ким саме тісно співпрацює громадська організація, щоб розуміти, куди рухається громада, які пріоритети ставить перед собою місцева рада. Також варто ознайомитись із програмами соціально-економічного розвитку, їх можна знайти на сайтах місцевих рад.

Ірина Пикалюк, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя»: треба проводити регулярні опитування, консультації, фокус-групи, громадські обговорення, щоб зібрати думки мешканців щодо актуальних проблем. Далі – проводити аналіз цих даних для визначення найбільших запитів та потреб. Це можуть бути кількісні або якісні показники. 

Алла Ревуцька, ГО «Чарівне янголятко»: треба підписатись на локальні групи у соцмережах. Там чітко прослідковується, що турбує громадян. 

Дмитро Свердлюк, ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив»: в суботу-неділю виходимо в центр громади, ловимо людей, спілкуємося, і отримуємо живі думки та запити. Можна також моніторити депутатські запити. Так само можна аналізувати заяви або запити до міської ради, які ставить населення. Плюс хорошим джерелом є соцмережі умовних локальних груп: треба читати коментарі людей.

Людмила Тананайська, ГО «Молодіжний простір Тандем»: варто також цікавитись думкою ГО, які будуть безпосередньо працювати над певною темою.

«Які напрями роботи є пріоритетними для громадських організацій в 2024 році»?

Наталія Біндюк, ГО «Жінки у громаді»: На сьогодні складне, але вкрай актуальне питання – це робота з ветеранами, з сім’ями військовослужбовців, особливих тих, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Наступне питання – це працевлаштування військовослужбовців. І ще один напрямок роботи для громадськості – збереження національної ідентичності. Для маленьких громад це також актуально. Бо хоч ми і маємо переймати цінності Європейського Союзу, ми повинні пам’ятати і оберігати нашу національну ідентичність.

Ірина Пикалюк, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя»: важливі теми – це розвиток громадянської активності та участі, формування спроможності громадських організацій та залучення мешканців до прийняття рішень, зокрема, через проведення певних навчань, тренінгів та інших ініціатив, які сприяють розвитку громад. Актуальним залишається підвищення спроможності у проєктному менеджменті та управлінні персоналом. Важливий напрямок в умовах війни – психологічна підтримка і реабілітація. Загалом робота з ветеранським середовищем та членами їхніх сімей буде актуальною ще багато років в Україні. 

Алла Ревуцька, ГО «Чарівне янголятко»: ми вважаємо однією з найголовніших тем – все, що пов’язано з війною. Йдеться, зокрема, і про психологічну допомогу постраждалим від війни людям.

Дмитро Свердлюк, ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив»: робота з громадою, населенням та органами місцевого самоврядування (в контексті чим має займатись влада, а чим населення). Важливо також пояснювати, як працює місцева демократія. Люди повинні розуміти, які проблеми може допомогти вирішити депутат, міський голова, щоб правильно адресувати запити.

Людмила Тананайська, ГО «Молодіжний простір Тандем»: важливим напрямом залишається робота з жінками. Сьогодні вони зайняли нішу десь замість чоловіків, десь на рівні з чоловіками. Друга тема – це соціальна інклюзія та безбар’єрність. Це стосується як фізичного виміру, так і того, що наше суспільство має багато бар’єрів у своїй голові. Ми не знаємо, як правильно спілкуватись з певними категоріями населення та знаходити порозуміння. Третя тема – ментальне здоров’я та психологічна стійкість. Ці теми були і будуть актуальними, особливо у контексті війни.

«Станом на зараз чи охоче місцева влада співпрацює з громадськими організаціями»?

Наталія Біндюк, ГО «Жінки у громаді»: Нам пощастило з громадою, тому що в нас високий рівень готовності влади співпрацювати з громадським сектором. Я вважаю, що в цьому питанні має бути симбіоз, тому що громадськості потрібна влада. Громадські активісти повинні розуміти, що їм потрібно обов’язково шукати з нею надійну співпрацю.

Ірина Пикалюк, ГО «Агенція регіонального розвитку Прибужжя»: Готовність влади співпрацювати з громадським сектором варіюється залежно від кожної громади та рівня усвідомлення важливості такої співпраці очільником громади. Коли влада бачить ІГС не як конкурентів, а як партнерів, тоді вони готові співпрацювати. Але у деяких випадках можна зустріти опір або ж відчувається недостатня готовність до діалогу. Це пов’язано з браком досвіду, побоюванням втрати контролю. Якщо порозуміння нема, то нам як громадському сектору треба аргументованіше нашу позицію доносити і важливість того, що ми робимо у громадах.

Алла Ревуцька, ГО «Чарівне янголятко»: Влада обережно ставиться до громадського сектору і не завжди розуміє його роль. Але наразі я бачу зі свого досвіду, що влада стала більш лояльною і готова до співпраці. Це зокрема тому, що це вигідно владі, тому що ІГС порушують актуальні теми. Громадські організації теж навчились співпрацювати з владою, вони не йдуть напролом, кричать, що «ми хороші, а ви погані». Вони просто показують проблему, шляхи її вирішення і що вони можуть у цьому посприяти. Тому влада більш лояльно ставиться до ІГС. Ситуацій, де влада навідріз не хоче співпрацювати з людьми, тільки тому, що це громадський сектор, я не спостерігала. 

Дмитро Свердлюк, ГО «Центр суспільного розвитку та ініціатив»: Бажання співпрацювати є, тому що в багатьох громадах розуміють, що це іміджева історія для громади і для мера зокрема. Звичайно, є й такі, що кажуть: «Якщо хочете щось робити, то робіть, але ми далі будемо робити своє». Але поступово люди приходять до того, що ця співпраця вигідна всім. Якщо ж влада не йде назустріч, переконувати її найкраще практичними кейсами. 

Людмила Тананайська, ГО «Молодіжний простір Тандем»: З мого досвіду, упередження з боку органів місцевого самоврядування є однозначно. 

Якщо ти будеш рухати ті теми, які не рухає місцева влада, то точно будеш мати протиріччя. Але це не вирок і з цим теж можна по-різному працювати, зокрема, більше опираючись на підтримку жителів громади.

Матеріал створено Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення стійкості та підвищення професійної спроможності локальних інститутів громадянського суспільства у територіальних громадах Волинської та Рівненської області», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).