Новини

Любомль – одне з давніх міст Волині. У 1541 році воно отримало Магдебурзьке право. На той час це була одна з найпрогресивніших систем міського управління, де жителі мали право на власне самоврядування.

Розпочавши наш проєкт з посилення громадської участі у Любомльській громаді, ми, звісно, ще не знали про цей факт. Але те, що тут є величезний потенціал для розвитку учасництва, відчувалося одразу у роботі з жителями громади.

Тож ми поставили собі за мету спрямувати їх і посилити знаннями. Дати їм максимум інформації про те, які існують шляхи розвитку конструктивної владно-громадської взаємодії, як творити учасницьку демократію та які інструменти для цього використати. 

Про результати нашої спільної роботи розповідаємо у підсумковому матеріалі разом з секретарем Любомльської міської ради Антоном Фурманюком. 

Наш проєкт розпочався із дослідження рівня владно-громадської взаємодії. За допомогою фокус-груп та онлайн-опитувань ми з’ясовували, як жителі оцінюють співпрацю з владою та чи готові включатись у процеси прийняття рішень. 

Крім цього, ми також проаналізували наявну нормативно-правову базу та “потестили” сайт на зручність та відповідність різним критеріям прозорості.

Результати дослідження ми зафіксували в аналітичному звіті. Його ми представили на діалоговій зустрічі за участі посадовців та активних жителів, яку фасилітувала тренерка Віта Костюк.

Антон Фурманюк зауважує: цей звіт є своєрідною дорожньою картою для міської ради, на яку можна опиратись при вирішенні різних питань.

“Було дуже цікаво ознайомитись із результатами дослідження, яке нам підготував Волинський Інститут Права. Це дослідження стосувалося різних напрямків. Починаючи від оцінки рівня громадської активності, довіри до влади і закінчуючи аналізом сайту міської ради. Здавалося б, що ці речі є доволі простими і очевидними, але цей аналіз нам у майбутньому допоміг при розробці самого Статуту, бо ми бачили сильні та слабкі сторони нашої громади”, – каже він.

Роботу з жителями та посадовцями продовжили під час навчальних заходів. Адже недостатньо просто ухвалити Статут: потрібно також пояснити жителям, для чого він потрібен, як працюють інструменти участі та головне – як їх використовувати.

Про це йшлося на тренінгах для активних жителів, які ми провели у Любомлі та селі Куснища.

Тренер Андрій Токарський разом з учасниками та учасницями проговорив основні проблеми їхніх населених пунктів, а тоді жителі вчились вирішувати їх за допомогою різних інструментів локальної демократії.

Також ми організували навчання для посадовців міської ради про те, як будувати діалог з громадськістю та зробити врядування людиноцентричним. Учасники також “розбирали” різні проблеми на молекули та шукали їхні вирішення з залученням жителів.

“Найголовніше – вміння дивитись на проблему з різних сторін. Такий формат нам дозволив не лише обговорювати окремі питання, а й шукати збалансовані рішення, які враховують інтереси різних груп населення”, – зауважує Антон Фурманюк.

Роботу з жителями ми фіналізували серією квестів для молоді про громадську участь, які провели запрошені експертки з цієї теми Зарина Дацик та Христина Словік. У легкій формі вони пояснили молоді, як вона може впливати на рішення у своїй громаді та які інструменти для цього можна використовувати. Учасники та учасниці зіграли в квіз, виконали декілька практичних вправ, напрацювали рішення для розвитку своїх населених пунктів.

Ці рішення не залишились просто на фліпчартах. Окремі з них вже взяла у роботу Любомльська міська рада. Зокрема, у громаді була створена Молодіжна рада.

“На той момент, коли ми починали проєкт, у нас не було Молодіжної ради. Наразі ж вона вже створена. Є затверджений кількісний персональний склад, вона працює, там класна активна молодь. Наразі ми шукаємо можливості, щоб створити для них молодіжний простір, щоб вони могли працювати і розвиватися”, – ділиться Антон Фурманюк.

Також за підсумками проєкту в міськраді вирішили розвивати електронну демократію на базі платформи Е-ДЕМ. Тож незабаром у жителів буде змога використовувати такі інструменти, як електронні петиції та публічні консультації.

“З того, що лишили на майбутнє – це впровадження бюджету участі. Про конкретні терміни щодо його впровадження я говорити не наважуся, бо в громаді є багато викликів фінансового характеру. Але ми розуміємо, що це дуже класний інструмент участі, і як тільки буде можливість, ми візьмемось до його впровадження”, – додає Антон Фурманюк.

Також важливим підсумком проєкту стало створення проєкту Статуту Любомльської територіальної громади. Над документом працювала робоча група, у складі якої були працівники профільних відділів міської ради, а також виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик, яка надавала юридичні консультації.

У травні проєкт Статуту та положення до нього затвердили на сесії.

“Для нас важливо, що цей документ не був шаблонним чи скачаним з інтернету, не скопійований, а якісно пропрацьований з урахуванням особливостей нашої громади. В ньому закладені механізми, як будуть працювати в нашій громаді”, – зауважує Антон Фурманюк.

Статут – це гарна база для розвитку локальної демократії. Але він не працюватиме без людей. Тому в громаді планують впроваджувати принципи учасницької демократії, залучати жителів до прийняття рішень і давати їм зрозуміти, що їхні ідеї будуть почуті та впроваджені. 

“Найважливіше – це постійна і чесна комунікація між владою і громадою. Це те, що ми засвоїли під час проєкту. Людей потрібно не лише інформувати про прийняті рішення, а й залучати до обговорення вже на етапі підготовки. Для цього можуть використовуватися громадські обговорення, консультації, опитування, дорадчі органи. Було б лише бажання, а форматів співпраці можна вигадати дуже багато”, – підсумовує Антон Фурманюк.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного Фонду «Відродження».