News

Близько третини ветеранів, які шукають роботу, не можуть працевлаштуватися. Це дані дослідження Українського ветеранського фонду за 2024 рік. 

З тих пір ветеранів в Україні стало ще більше, а проблема нікуди не зникає – ба більше, вона масштабується. Думати над потенційними вирішеннями треба вже зараз, причому, залучаючи усі зацікавлені сторони.

Наші грантери, громадська організація “Pro Women UA”, взялися за цю справу у межах проєкту “Точка перетину”. Вони реалізували його у межах нашого конкурсу мінігрантів, який ми провели за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.

Важливою частиною проєкту стало дослідження серед роботодавців. Грантери з’ясовували, які є бар’єри та стереотипи у роботодавців, що заважають їм брати на роботу ветеранів.

“Ми часто зустрічаємо у соцмережах думку, ніби бізнес не зацікавлений у ветеранах, проте наше дослідження на Волині та Рівненщині спростувало цей стереотип. Створивши майданчик для діалогу, ми виявили, що великі компанії вже зараз розробляють внутрішні дорожні карти для мобілізованих колег і працюють із їхніми родинами, не чекаючи на державні директиви”, – розповідає голова правління Pro Women UA Юлія Євпак.

Кар’єрна консультантка та HR Анастасія Зубенко додає: загалом дослідження виявило два ключові бар’єри, через які роботодавці неохоче беруть на роботу ветеранів.

“Перша – психологічна історія, пов’язана з нерозумінням або страхом, як команді працювати з ветеранами. Друга – інфраструктурні проблеми, адже ветерани часто повертаються з пораненнями, які потребують покращення робочого місця”, – пояснює вона.

За її словами, частина бізнесу просто не має досвіду взаємодії з ветеранами, а тому не завжди розуміє їхні потреби або цінність їхнього досвіду.

“На жаль, є роботодавці, які не до кінця розуміють, як службу у війську можна використати на користь свого бізнесу. Але всі ці навички – організаційні, логістичні – дуже легко перекласти на цивільну мову”, – каже Анастасія Зубенко.

Як саме це робити, зацікавленим роботодавцям пояснювали на заходах, де були залучені і самі ветерани. 

“Дуже важливо, що Pro Women UA створили простір, де можна було почути один одного. Можна було розширити світогляд і зрозуміти, де що і як працює”, – каже Анастасія Зубенко.

До обговорень активно залучали самих ветеранів. Одним із них став Андрій Щурук – після демобілізації він відкрив власну справу і займається орендою електроскутерів для кур’єрів. Його парк налічує 130 одиниць техніки у Луцьку, Львові та Рівному.

Після звільнення з армії до відкриття успішної справи він пройшов довгий шлях, який він називає “ветеранським мостом”.

Перший етап – фізична та психологічна реабілітація. Другий – навчання та здобуття нових навичок. Третій – самореалізація через роботу або власну справу. І четвертий – допомога іншим ветеранам.

“Кожен ветеран, який пройшов цей міст, буде проводити з собою й інших ветеранів. Таким чином нашим хлопцям після демобілізації буде набагато легше інтегруватись у мирне життя”, – пояснює він.

Поділитись своїми ідеями він мав змогу під час екскурсії на підприємство “Вераллія” на Рівненщині, яке з 2014 року активно залучає на роботу ветеранів.

Крім цього, пропозиції ветеранів активно збирали під час роботи над підсумковим документом проєкту: рекомендаціями для бізнесу та влади щодо того, як їм активніше співпрацювати з ветеранами та залучати їх на роботу.

“По працевлаштуванню ветеранів має бути комплекс рішень. Мають об’єднувати всі: і громадські організації, і підприємства, і ОМС. Тому що від цього насправді виграють усі”, – переконаний Андрій Щурук.

Команда Pro Women UA передала напрацьовані рекомендації до департаменту ветеранської політики Луцької міської ради для подальшого впровадження.

“Ця робота критично важлива саме зараз, адже тисячі захисників уже повернулися до цивільного життя і потребують якісної адаптації, не чекаючи завершення війни. Побудова дієвої системи підтримки сьогодні є не лише питанням справедливості, а й запорукою соціальної стабільності та довіри тих, хто продовжує боронити країну на фронті”, – підсумувала Юлія Євпак.

Матеріал створено в рамках проєкту «Посилення спроможностей громадського сектору Волинської та Рівненської областей задля впливу та змін», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).