News

Статут громади часто порівнюють із “маленькою Конституцією”. Можна сперечатись із цим порівнянням у нюансах, але по суті воно доволі точне, адже Статут – це збірник норм і правил, що регулює стосунки між владою та жителями у конкретній громаді. 

Згідно з Законом “Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування” кожна громада в Україні має затвердити власний Статут до 1 січня 2027 року. Але важливий не лише сам факт ухвалення документа, а передусім його наповнення. Якісний Статут повинен враховувати особливості конкретної громади – демографічні, географічні, соціальні.

Саме над цим працювала громадська організація “Перспективи Волині”, яка у межах конкурсу мінігрантів від Волинського Інституту Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії допомагала Доросинівській та Копачівській сільським громадам напрацювати проєкти Статутів та положення до них.

“Ми ставили перед собою чітку мету – зробити Статут громади не формальним документом, а реальним інструментом участі жителів”, – розповідає керівниця проєкту Ірина Бойко.

Для цього у громадах створили робочі групи, до яких увійшли представники профільних відділів органів місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу, активні жителі та внутрішньо переміщені особи. Такий підхід дозволив залучити до роботи людей із різним досвідом і баченням розвитку громади. Засідання робочої групи супроводжувала фасилітаторка Марія Печко.

Робота над документами відбувалася у форматі відкритих дискусій. Загалом у громадах провели вісім фасилітаційних сесій, під час яких обговорювали кожен розділ.

“Ми взяли за основу типовий Статут. Але завдяки тому, що фасилітаторка фізично брала участь в обговоренні кожного розділу Статуту і були сформовані робочі групи з включенням жителів з різних сфер діяльності, це дозволило максимально адаптувати типовий Статут до контексту кожної громади”, – зазначає Ірина Бойко.

Окремим напрямом проєкту стала “Школа громадського лідера” – серія навчань про громадську участь та взаємодію з місцевою владою. Загалом у межах проєкту провели вісім інтерактивних тренінгів. На них запрошували представників громадських організацій, бізнесу, місцевого самоврядування, молодь та активних жителів. Сумарно участь у навчаннях взяли близько 30 людей.

“Учасники вивчали інструменти залучення мешканців до прийняття рішень, способи налагодження діалогу між владою та громадою, а також можливості активнішої участі молоді. Кожен із запропонованих механізмів адаптовували до потреб і можливостей своїх громад”, – ділиться фідбеком тренерка Руслана Стасюк.

За словами Ірини Бойко, інтерес до теми громадської участі зростав буквально після кожної зустрічі.

“Якщо на перший тренінг ми ще запрошували учасників і переконували, що буде цікаво, то після наступних в анонімних анкетах люди писали, що потрібно залучати ще більше жителів, аби про ці інструменти знали всі”, – каже вона.

Учасник тренінгів, житель села Вічині Володимир Матвійчук додає: особливо корисними були заняття, де тренерка простими словами пояснила, як подавати звернення, брати участь у громадських слуханнях та пропонувати зміни. 

“Для мене ці тренінги стали можливістю зрозуміти, що жителі громади справді можуть впливати на рішення місцевої влади. Після цих зустрічей я зрозумів, що за допомогою Статуту можна буде активніше ініціювати зміни у своїй громаді”, – зауважує він.

Коли проєкти Статутів були готові, їх винесли на громадські слухання. Це дало жителям можливість не лише ознайомитися з документами, а й висловити свої зауваження та пропозиції. Згодом їх затвердили на сесіях місцевих рад. Для громад це не лише виконання вимог законодавства, а й спроба перейти до більш відкритого формату управління, де жителі можуть впливати на рішення не епізодично, а системно.

Посередником у цьому процесі повинен бути громадський сектор, переконана Ірина Бойко.

“Ми бачимо, що коли з громадами системно працюють громадські організації, багато інструментів локальної демократії починають реально працювати на розвиток громади. Ми залучаємо людей у процес: пояснюємо, навчаємо і створюємо можливості впливу. А ОМС пояснюємо, як правильно чути жителів”, – підсумовує керівниця проєкту.

Матеріал створено в рамках проєкту «Посилення спроможностей громадського сектору Волинської та Рівненської областей задля впливу та змін», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).